Мамонти Аляски існували на тисячі років довше: дослідження
Джерело:
Nature CommunicationПитання щодо причини та часу вимирання мегафауни витає у науковій спільноті давно. Звісно, дослідження роблять свою справу й ми набагато більше розуміємо коли та чому вимирали тварини. Але завжди з'являються уточнення.
Таке уточнення вирішили провести з кількох університетів. Для цього палеонтологи відправилися на Аляску, до річки Юкон. Там вони використали спеціальні пристрої, щоб добути зразки ґрунту, який міститься у вічній мерзлоті. Таким чином вони отримали доступ до своєрідної "бази даних", яка охоплює 30 тисяч років.
Читайте на сайті Допомога на відстані: яким має бути сучасне обслуговування клієнтів
Таблиця, яка демонструє виявлені сліди присутності живих істот по роках / Фото Nature Communication
Результати дослідження
Отримавши 21 зразок палеоґрунту, дослідники виділили з нього давні сліди ДНК тварин та рослин, щоб провести своєрідний літопис та перепис "населення" давніх часів. В результаті цього вдалося виявити свідчення існування тварин у широкому часовому проміжку. Окрім усім відомих мамонтів, шаблезубих котів, північних оленів чи бізонів, дослідники виявили сліди давніх коней, які жили на території Берингії – регіону, який охоплював сучасну Аляску, Берингову протоку та Східний Сибір.
Так-так, коні колись щасливо жили у Північній Америці, поки не вимерли, згідно із сучасними дослідженнями, близько 5 тисяч років тому. Належали вони, ймовірно, до зниклого роду Haringtonhippus. Набагато пізніше, після 1492 року, прямі спадкоємці "палеоконей" Haringtonhippus повернулися на континент разом із європейцями-колонізаторами.
До речі, деякі дослідники вважають, що причиною вимирання мамонтів стала людина. Інші вважають, що це не так й винні зміни клімату. Хай там що, а зникнення мегафауни спричинило катастрофи у всьому світі.Та найцікавіше відкриття – це, звісно, мамонти. Очевидно, що сліди їхнього існування вдалося знайти. Та відкриття полягає у ймовірному оновленні датування. Вважалося, що мамонти у Північній Америці в більшості вимерли близько 13 – 13,5 тисяч років тому. Лише невелика ізольована популяція на острові Святого Павла проіснувала до 3 600 року до нашої ери (близько 5 600 років тому).
Та сліди у палеоґрунті свідчать, що не лише на острові, а й на материку величні тварини змогли виживати довше, ніж вважалося. Згідно з отриманими даними, мамонти могли існувати в регіоні навколо верхньої течії річки Юкон на 7 тисяч років довше, ніж вважалося. Таким чином, можна вважати, що вимерли вони не 13 тисяч років тому, а близько за 4 тисяч років до нашої ери.