Неочікуваний успіх природи: мангрові ліси у світі знову розширюються

Вчені зафіксували помітне відновлення мангрових лісів у різних регіонах світу після десятиліть масштабного скорочення їхніх площ. Відповідне дослідження показало, що з 2010 року людство вперше почало отримувати більше нових мангрових насаджень, ніж втрачати. Про це пише BBC.

Дивіться також Не дракон і не динозавр: вчені переосмислили одну з найдивніших істот давнього світу 

Чому мангрові ліси почали відновлюватися?

Мангрові ліси належать до найважливіших екосистем планети, хоча часто залишаються поза увагою широкої громадськості. Ці дерева ростуть на узбережжях тропічних і субтропічних регіонів, де їхні складні кореневі системи виконують одразу кілька критично важливих функцій.

Передусім мангрові ліси є потужними природними сховищами вуглецю. За оцінками дослідників, вони можуть накопичувати до п'яти разів більше вуглекислого газу, ніж звичайні наземні ліси. Крім того, їхні корені послаблюють силу хвиль, штормових нагонів і навіть цунамі, захищаючи мільйони людей, які живуть поблизу узбережжя.

Не менш важливою є їхня роль у морських екосистемах. Коріння мангрових дерев створює безпечні умови для розвитку багатьох видів риб, молюсків та інших морських організмів, забезпечуючи їх їжею та захистом від хижаків.

Як людство майже втратило мангрові ліси?

Протягом десятиліть мангрові ліси активно вирубувалися через розширення рибних господарств, сільськогосподарських угідь і прибережних міст. Особливо масштабним цей процес був у країнах Азії, Африки та Америки.

З 1980-х років до 2010 року у світі було знищено понад 12 тисяч квадратних кілометрів мангрових лісів. Це приблизно відповідає площі Ямайки.

Однак нове дослідження демонструє кардинальну зміну ситуації. Загальна чиста втрата мангрових насаджень за цей період скоротилася до приблизно 849 квадратних кілометрів. Вчені пояснюють це одразу кількома факторами.

Одним із найважливіших стали природоохоронні закони та програми відновлення. Водночас ключову роль відіграла природна здатність мангрових лісів до самовідновлення. Керівник дослідження доктор Чжень Чжан із Tulane University зазначив, що після припинення вирубки мангрові дерева часто починають відновлюватися без активного втручання людини.

Як катастрофи змінили ставлення до мангрових лісів?

На думку авторів роботи, важливим каталізатором змін стали великі природні катастрофи. Особливо помітно це в Індонезії, яка є однією з країн із найбільшими площами мангрових лісів у світі. Після руйнівного цунамі в Індійському океані 2004 року багато жителів звернули увагу на те, що території, захищені мангровими заростями, постраждали значно менше.

"Деякі острови були вкриті мангровими лісами, і після цунамі вони залишилися добре захищеними. Це підвищило суспільне усвідомлення важливості охорони мангрових лісів", – пояснив доктор Чжень Чжан.

Схожі процеси відбулися і в М'янмі після циклону Наргіс у 2008 році. Додатково позитивний вплив мало запровадження національної заборони на вирубку лісів у 2016 році.

Завдяки цьому площі мангрових лісів в Індонезії стабілізувалися, а в М'янмі навіть почали зростати. Частково позитивні результати пояснюються також розвитком технологій спостереження за Землею.

У новому дослідженні використовувалися дані супутників Landsat, які дозволяють значно точніше фіксувати зміни рослинного покриву. Завдяки цьому вчені виявили більше нових мангрових насаджень, ніж показували попередні оцінки.

Директорка дослідницького інституту Grantham Research Institute професорка Елізабет Робінсон, яка не брала участі в роботі, зазначила, що система Landsat є дуже чутливою до змін у лісовому покриві та забезпечує однакові стандарти спостереження по всьому світу.

За її словами, це стало значним кроком уперед порівняно з попередніми глобальними оцінками стану мангрових лісів.

Не всі регіони можуть святкувати успіх

Попри загальну позитивну тенденцію, ситуація залишається неоднорідною. Дослідники попереджають, що частина нових мангрових насаджень може бути пов'язана з екологічними проблемами в інших місцях. Наприклад, у Бразилії розширення мангрових лісів відбувається завдяки додатковим поживним речовинам, які надходять річками.

Однак джерелом цих речовин можуть бути вирубка лісів та гірничодобувна діяльність вище за течією, які призводять до вимивання азоту та інших елементів у водойми.

Окремою проблемою залишаються країни Західної та Центральної Африки. Автори дослідження називають дельту Нігеру одним із найбільш проблемних регіонів через масштабне нафтове забруднення.

Співавтор роботи доктор Піт Бантінг з Aberystwyth University заявив: "Дельта Нігеру є показовим прикладом впливу забруднення на мангрові ліси. Нафтове забруднення має колосальні наслідки, а на супутникових знімках можна побачити прямі лінії трубопроводів, які проходять через мангрові зарості".

Крім того, серйозною загрозою залишаються тропічні циклони. Саме вони спричинили деякі з найбільших річних втрат мангрових лісів, зафіксованих дослідниками – від Австралії до Карибського басейну.

Втім, загальний висновок учених залишається оптимістичним. Дослідження також показало, що існуючі мангрові ліси стають здоровішими. З 1980-х років частка густих мангрових лісів із закритим пологом крон, які накопичують найбільше вуглецю, зросла майже на 20%.

"Ми рухаємося в правильному напрямку, тому що бачимо чітку тенденцію до зниження темпів втрат", – підсумував доктор Чжень Чжан.