Вчені понад пів року вирощували мох в космосі – ось що з цього вийшло
- Експеримент з мохом на МКС показав, що Physcomitrium patens виживає в космосі, витримуючи радіацію, вакуум і температурні коливання.
- Результати важливі для майбутніх космічних місій, оскільки мохи можуть використовуватися в біорегенеративних системах для забезпечення кисню і поглинання CO2.
Під час місії Tanpopo 4 вчені прикріпили спори моху до зовнішньої частини МКС на 283 дні. Експеримент показав, що Physcomitrium patens здатний виживати в умовах космосу, витримуючи радіацію, вакуум і температурні коливання.
Мох проходить кілька стадій у своєму життєвому циклі, але для експерименту обрали спори, ще заховані у спорофітах – найбільш стійкій стадії. Ці оболонкові спори були до 1 000 разів стійкіші до ультрафіолету, ніж звичайні клітини моху. У лабораторних умовах вони зберігали 80% здатності до проростання при -80°C та 36% при +55°C протягом 30 днів. Зовнішні клітинні шари спорофіту захищають від висихання, радіації та різких температурних змін, що відображає еволюційні адаптації ранніх рослин до життя на суші. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на Yahoo.
Дивіться також Науковців вразив стан озонового шару над Антарктикою у 2025 році
Як мох вижив у космосі?
Після дев’яти місяців на зовнішній стороні МКС спори моху проросли на 86% порівняно з 97% у контрольних зразках на Землі. Найбільшу загрозу для них становила ультрафіолетова радіація – вона знизила проростання на 11%. Температурні коливання та вакуум вплинули мінімально, а хлорофіл у всіх зразках деградував приблизно на 20%, навіть у тих, що були захищені фільтрами від UV. Це показало чутливість рослин до видимого та інфрачервоного світла космосу.
Вчені моделювали, що мох міг би вижити в космосі приблизно 5 600 днів, але такі розрахунки потребують значно більше даних для точності.
Як пише BGR, ці результати важливі для майбутніх місій на Місяць і Марс. Мохи – «первинні» види, що сприяють розвитку ґрунту та створенню умов для складніших форм життя. Їх можна використовувати в біорегенеративних системах на космічних станціях і планетних базах. Мох здатний виживати при слабкому освітленні та одночасно виробляти кисень і поглинати вуглекислий газ, що робить його перспективною рослиною для космічного землеробства.
Цей експеримент наближає космічне землеробство від теорії до реальності, підвищуючи шанси на забезпечення харчування в довготривалих місіях поза Землею.