Дослідники з’ясували, як насправді працює пам’ять всередині нашого мозку
Джерело:
ScienceСпогади розвиваються протягом усього нашого життя, змінюючись мірою того, як ми вчимося, отримуємо новий досвід і неодноразово викликаємо спогад із пам'яті. Вчені кажуть, що ця гнучкість є результатом змін у клітинах мозку, які кодують пам'ять, і вони завжди вважали, що ці клітини зберігають лише одну копію кожного спогаду в мозку. Однак нові дослідження показують, що це може бути не так.
Перше і найголовніше, що варто зазначити, – всі наявні зараз результати були отримані з експериментів на мишах. Вчені виявили, що у гризунів мозок зберігає щонайменше три копії певного спогаду, кодуючи його в різних місцях органу. Ці копії кодуються різними групами нейронів у гіпокампі — ділянці мозку, що має вирішальне значення для навчання та пам'яті. Копії відрізняються за часом створення, тривалістю існування та здатністю змінюватись у часі.
Дивіться також Створено найшвидший у світі мікроскоп, який може бачити навіть рух електронів
Деталі
- У новому дослідженні, опублікованому 16 серпня, вчені показали, що, коли миші кодують нові спогади, вони спочатку створюють так звані нейрони раннього народження. Ці нейрони відповідають за зберігання довготривалої копії пам'яті, яка спочатку є слабкою, але з часом стає сильнішою.
- Далі йдуть нейрони середнього рівня, які є більш стабільними з самого початку.
- За ними з'являються нейрони пізнього розвитку, які з самого початку кодують дуже сильні копії пам'яті. Однак з часом ця сила зникає.
Дослідники виявили це, вивчаючи активність різних груп нейронів у гіпокампі після того, як миші виконали різні завдання на пам'ять. Ці завдання полягали в тому, щоб навчитися уникати небезпечних ситуацій, таких як ураження лап електричним струмом, перш ніж зіткнутися з тим самим завданням пізніше.
На думку авторів дослідження, те, як ці три групи нейронів працюють у різних часових масштабах, може допомогти пояснити, як мозок регулює пам'ять у часі. Однак досі незрозуміло, як саме ці нейрони взаємодіють між собою, щоб сприяти цьому, розповів співавтор дослідження Флавіо Донато, доцент кафедри нейробіології Базельського університету у Швейцарії.
Примітно, що спогади, які зберігаються нейронами, що народилися пізніше, були більш пластичними, або податливими, ніж спогади нейронів, що народилися раніше. Це свідчить про те, що на початку формування пам'яті — коли панують ранні нейрони — збережена інформація залишається досить стабільною з часом, тоді як спогади, що зберігаються пізніше, легше піддаються деформації під впливом нової інформації.
Дивіться також "Механічний протез керує тобою, біонічним керуєш ти": GlobalLogic про українські розробки
А що у людей
Якщо таке ж явище відбувається у людей, це відкриття може колись призвести до розробки нових методів лікування певних розладів, вважає Донато. Наприклад, при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР) люди відчувають нав'язливі спогади, тобто небажані, тривожні спогади про травматичну подію. Можливо, можна було б розробити препарат, який активував би пізні нейрони, які є більш пластичними, а отже, більш сприйнятливими до психотерапії.
У випадку людей з втратою пам'яті через деменцію, інший тип ліків міг би стимулювати активність ранніх нейронів, які зберігають інформацію більш жорстко.
У широкому сенсі, такі методи лікування дозволяють маніпулювати властивостями пам'яті, обираючи, який тип нейронів використовується для її кодування в мозку.