Побачивши мертвих мух, інші мухи вмирають швидше, показує дивне, але важливе дослідження

Як показали експерименти, мухи починають поводитися замкнено, втрачають жирові відкладення, і їхнє старіння прискорюється настільки, що вони помирають раніше, ніж особини, які не бачили трупів.

Дивіться також Мідії можуть допомогти людству очистити океани від мікропластику

Вплив смерті

Але чому так відбувається? Що змушує мух так реагувати на спостереження смерті? Тепер вчені мають краще уявлення про цей процес. 

Два типи нейронів, чутливих до нейромедіатора серотоніну, активуються, коли плодові мухи бачать мертвих товаришів, і ця підвищена активність прискорює процес старіння.

Розуміння нейронних ланцюгів, через які сприйняття смерті впливає на ці фенотипи, може допомогти в майбутній роботі, спрямованій на розуміння наслідків, пов'язаних з цим і, можливо, іншими сенсорними переживаннями у людей, і може дати уявлення про те, як конкретні нейронні стани впливають на поведінку і фізіологію,
– пише команда дослідників під керівництвом фізіологів Крісті Гендрон і Тухін Чакраборті з Мічиганського університету.

Сенсорні процеси можуть впливати на старіння, але ми не дуже добре знаємо, як це відбувається. Подібні ефекти спостерігали й в інших тварин та комах.

У плодових мушок зміни, схоже, стосувалися серотоніну, важливого нейромедіатора, який передає сигнали між нервовими клітинами, й одного з рецепторів серотоніну, 5-HT2A. Дослідники почали з цього, вивчаючи, які нейрони, що експресують 5-HT2A, можуть бути залучені до фізичних ефектів "сприйняття смерті". Вони вводили живим мухам флуоресцентний білок і показували їм мертвих особин. Потім дослідники спостерігали й відзначали, які частини мозку живих мух активізувалися, коли вони проводили час на тушах. Нарешті, вони почали штучно збуджувати нейрони в цих ділянках у мух, які не бачили мертвих особин, поки не знайшли два, які мали такий самий ефект, як і сприйняття смерті, названі R2 і R4.

З цією інформацією ми поки що мало що можемо зробити. Мозок мухи дуже відрізняється від людського, але команда сподівається, що одного дня це допоможе краще зрозуміти, як працює наш мозок і процес старіння, особливо у людей, які регулярно стикаються зі спостереженням мертвих.

"Роблячи внесок у розуміння фізіологічних наслідків впливу смерті та біологічних механізмів, які ними керують, наші результати можуть допомогти у лікуванні людей, які регулярно піддаються стресовим ситуаціям, пов'язаним зі смертю, в тому числі солдатів, які беруть участь у бойових діях, та працівників служб швидкого реагування", – пишуть дослідники.