У космосі знайшли чорну діру масою 36 мільярдів Сонць
- Вчені виявили одну з найбільших надмасивних чорних дір, маса якої може досягати 36 мільярдів сонячних мас, використовуючи гравітаційне лінзування та аналіз руху зірок.
- Це відкриття допоможе зрозуміти зв'язок між масами галактик та їхніх центральних чорних дір, з можливістю, що галактика-господар утворилася через злиття багатьох інших галактик.
- Комбінований підхід включав ефект гравітаційного лінзування, який створив "підкову Ейнштейна", та вимірювання швидкості зірок поблизу чорної діри для підтвердження її існування.
Вчені виявили одну з найбільших надмасивних чорних дір в історії спостережень. Її маса може сягати 36 мільярдів сонячних мас. Об’єкт є "сплячим", тому для його вивчення астрономи використали непрямі методи, зокрема гравітаційне лінзування та аналіз руху зірок.
Команда астрономів зафіксувала об'єкт, який увійшов до першої десятки та може претендувати на звання наймасивнішої чорної діри з усіх коли-небудь виявлених, повідомляє Королівська астрономічна спільнота (RAS). Її маса оцінюється в 36 мільярдів мас Сонця, що у 10000 разів перевищує масу чорної діри в центрі Молочного Шляху, розповідає 24 Канал.
Дивіться також NASA Space Apps Challenge: Дніпро знову приймає найбільший у світі космічний хакатон
Визначення маси цього гіганта стало справжнім викликом. Зазвичай надмасивні чорні діри виявляють себе, коли активно поглинають матерію, створюючи яскраве випромінювання. Однак цей об'єкт є "сплячим" – він не має активного акреційного диска. Крім того, він розташований занадто далеко, на відстані близько 5 мільярдів світлових років, щоб можна було безпосередньо спостерігати за рухом зірок біля нього.
Щоб "зважити" чорну діру, вчені використали комбінований підхід, розповіли в RAS.
- По-перше, вони скористалися ефектом гравітаційного лінзування. Величезна маса чорної діри та її галактики викривляє простір-час, змушуючи світло від більш далеких об'єктів огинати їх. Це створило на знімках так звану "підкову Ейнштейна" – спотворене зображення далекої галактики. Аналіз цього викривлення допоміг оцінити сукупну масу.
- По-друге, дослідникам вдалося розгледіти слабкі зоряні структури поблизу самої чорної діри. Вони виміряли швидкість руху цих зірок, яка досягала неймовірних 400 км/с. Поєднавши дані про швидкість зірок та силу гравітаційної лінзи, вчені змогли впевнено підтвердити існування чорної діри та уточнити її масу.
Кольорове композитне зображення космічної підкови HST/WFC3 / Фото Hubble
Чому це важлива подія?
Це відкриття допоможе краще зрозуміти зв'язок між масами галактик та їхніх центральних чорних дір. Існує припущення, що галактика-господар може бути "викопною" – такою, що утворилася внаслідок злиття багатьох інших, а їхні чорні діри об'єдналися в одну. Подібний сценарій прогнозують і для нашої галактики після її зіткнення з Андромедою.
До речі, минулого року японські вчені з NAOJ поставили під сумнів точність першого зображення чорної діри Стрільця А*, стверджуючи, що методи обробки даних можуть впливати на результат.