Науковці зрозуміли, чому Венера та Земля так відрізняються
Джерело:
American Geophysical UnionЛюдство давно намагається дізнатися, чи одні ми у Всесвіті. Та для цього необхідно зрозуміти, які унікальні умови на Землі сприяли появі життя. А для порівняння характеристик чудово підходить Венера.
Венеру називають "сестрою Землі" через подібний розмір, масу та, відповідно, гравітацію. Також "ранкова зоря" має дуже близьку до земної середню щільність. Та якщо поглянути детальніше, то різниця між двома космічними тілами колосальна: температури відрізняються на сотні градусів, атмосферний тиск на Венері велетенський, магнітного поля "ранкова зоря" не має, а тектоніка плит, ймовірно, практично відсутня.
Корисне на сайті Найкращий подарунок для родини – телевізор від Samsung
Фотографія Венери, зроблена зондом NASA Parker Solar Probe / Фото NASA
Чому Венера відрізняється від Землі
Щоб зрозуміти, чому Венера категорично не придатна для існування зрозумілого нам життя науковці "занурилися" в минуле Сонячної системи. Згідно з теорією формування Сонячної системи, яка сьогодні домінує, Моделлю Ніцци, близько 4,1 – 3,8 мільярда років тому відбулося так зване Пізнє тяжке бомбардування.
Тоді сотні тисяч метеороїдів, астероїдів та планетезималей різного розміру зіткнулися з планетами внутрішньої Сонячної системи: Меркурієм, Венерою, Землею та Марсом. Свідчення катастрофічності тих подій можна частково побачити, поглянувши на Місяць. Саме це, як вважають вчені, стало причиною того, що Венера втратила можливість породити життя.
Наслідки Пізнього тяжкого бомбардування для Венери
Здавалося б, що Земля також постраждала від інтенсивного "каменепаду", але умови на "нашій" планеті сприятливі для нас. То ж чому Венері дісталося більше?
Науковці об'єднали доступні дані та побудували моделі бомбардування. Тут й виявилося, що "ранкова зоря" страждала від ударів астероїдів більше, ніж Земля. Річ у тому, що середня швидкість об'єктів, які врізалися у "сестру Землі" набагато вища, ніж у тих, які зіткнулися з "нашою" планетою. Ймовірно, не останню роль у цьому відіграла близькості до Сонця, адже чим ближче об'єкт розташований до тіла, навколо якого обертається, тим вища його швидкість руху. Тому об'єкти, обертаючись навколо нашого світила та врізаючись у Землю чи Венеру, розганялися до більшої швидкості, досягаючи останньої. Також не останню роль має кут зіткнення та інші фактори.
Високошвидкісні удари астероїдів спричиняли викиди велетенської кількості газів, що призвело до утворення надзвичайно щільної атмосфери. Сьогодні наслідком тих ударів став глобальний парниковий ефект. Через це температура біля поверхні Венери становить близько 460 градусів за Цельсієм.
Ці ж катастрофічні зіткнення, як показало комп'ютерне моделювання, могли призвести до розплавлення мантії планети більшою мірою, ніж на Землі. Це, ймовірно, стало причиною відсутності тектоніки та не дало сформуватися тектонічним плитам на Венері. Також не слід забувати, що вісь "сестри Землі" зміщена й Венера фактично дуже повільно обертається в іншу сторону у порівнянні з іншими планетами, якщо дивитися з північного полюса екліптики. Цілком можливо, що саме це не дозволило сформуватися магнітному полю.