Осіннє рівнодення: скільки триває день і ніч
- 22 вересня 2025 року о 15:43 за київським часом настало осіннє рівнодення, коли день і ніч на Землі майже однакові за тривалістю.
- У Києві 22 вересня день триватиме 12 годин 11 хвилин, а ніч – 11 годин 49 хвилин.
22 вересня 2025 року о 15:43 за київським часом настало осіннє рівнодення – момент, коли день і ніч на Землі стають майже однаковими за тривалістю. Це природне явище відбувається двічі на рік і позначає початок осені у північній півкулі та весни у південній.
Земля обертається навколо Сонця з нахилом осі у 23,5 градуса. Саме цей нахил визначає зміну пір року. У день рівнодення вісь планети розташована під прямим кутом до Сонця, тому його промені падають прямо на екватор. У цей момент тривалість дня і ночі майже однакова по всій планеті. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на USA Today.
Дивіться також Час великих змін: як осіннє рівнодення вплине на кожен знак зодіаку
Що таке рівнодення і чому воно настає?
Зазвичай осіннє рівнодення припадає на 22 або 23 вересня, хоча інколи – дуже рідко – воно може настати 24 числа. Востаннє це було у 1931 році, а наступного разу таке трапиться лише у 2303 році.
У результаті у Києві 22 вересня день триватиме 12 годин 11 хвилин, а ніч – 11 годин 49 хвилин. Після цієї події ночі поступово стають довшими, а дні – коротшими.
З наближенням грудня північна півкуля все сильніше відхиляється від Сонця, і 21 грудня настане зимове сонцестояння – найкоротший день року. Після цього тривалість світлового дня знову почне збільшуватися.
Ще однією ознакою осені є переведення годинників на зимовий час. У 2025 році перехід на зимовий час заплановано на 26 жовтня, о 04:00 (стрілки переводять на годину назад). Для більшості це означатиме додаткову годину сну.
Чому годинники переводять на годину вперед і назад?
За даними порталу timeanddate, перехід на літній час (Daylight Saving Time, DST) і назад на стандартний (зимовий) виник як спосіб краще використовувати природне світло та зменшити споживання енергії, особливо під час світлового дня.
Ідеї змінювати час були запропоновані вже в XIX-XX століттях; під час Першої світової війни Німеччина та Австро-Угорщина офіційно ввели DST, щоб заощадити паливо через зменшення потреби в освітленні ввечері.
Крім енергозбереження, аргументи за DST включають економічні та соціальні вигоди: довші вечори дають змогу людям більше часу проводити на вулиці після роботи, стимулюють торгівлю й рекреацію, зменшують аварійність у вечірній час через покращену видимість. Проте критики вказують на порушення біоритмів, проблеми зі сном і меншу ефективність одразу після переведення стрілок годинника.