Космічні промені допомогли відкрити стародавню похоронну камеру під Неаполем

Як знайшли некрополь

Команда вчених звернулася по допомогу до космічних променів — зокрема, до методу візуалізації під назвою муографія, або мюонна томографія — і виявила раніше невідому підземну поховальну камеру.

Цікаво Стародавній некрополь знайшли поряд із паризьким вокзалом

Наука має досить довгу історію використання мюонів для візуалізації археологічних структур. Сьогодні цей процес став простішим, оскільки космічні промені забезпечують постійне постачання цих частинок, а ми добре вміємо їх виявляти.

• У 1950-х роках цей підхід використали, щоб виміряти тунель в Австралії. 
• Нобелівський лауреат фізик Луїс Альварес наніс мюонну візуалізацію на карту, коли об'єднався з єгипетськими археологами, щоб використати цей метод для пошуку прихованих камер у піраміді Хафре в Гізі.
• Мюони також використовуються для пошуку незаконно перевезених ядерних матеріалів на прикордонних переходах і для моніторингу діючих вулканів у надії виявити, коли вони можуть вивергнутися.
• У 2008 році вчені з Техаського університету в Остіні спробували перепрофілювати старі мюонні детектори для пошуку можливих прихованих руїн Мая в Белізі.
• А фізики з Лос-Аламоської національної лабораторії розробляють портативні версії мюонних систем візуалізації, щоб розкрити секрети конструкції купола над собором Cattedrale di Santa Maria del Fiore у Флоренції, Італія. Таким чином сподіваються визначити, як провести його реконструкцію.

Як працює мюонна технологія

Існує багато варіацій мюонної візуалізації, але всі вони, як правило, включають камери, заповнені газом. Коли мюони пролітають крізь газ, вони зіштовхуються з його частинками й випромінюють сигнальний спалах світла, який реєструється детектором, що дозволяє вченим обчислити енергію і траєкторію частинки.

Це схоже на рентгенівську зйомку або георадар, за винятком того, що замість рентгенівських променів або радіохвиль використовуються природні високоенергетичні мюони. Ця вища енергія дозволяє отримувати зображення товстих, щільних речовин, таких як каміння, з якого будують піраміди.

Чим щільніший об'єкт, тим більше мюонів блокується, відкидаючи помітну тінь. Приховані камери з'являться на остаточному зображенні, оскільки вони блокують менше частинок.

Некрополь у Неаполі

Некрополь у нинішньому районі Саніта використовували для поховань з кінця IV століття до нашої ери до початку I століття нашої ери. З часом це місце було засипане осадовими породами через низку природних катаклізмів, зокрема, брудом і камінням, які зсунулися з пагорбів під час сильних дощів.

Точний розмір некрополя невідомий, але, ймовірно, він містив десятки гробниць, у кожній з яких було по кілька тіл. Чотири інші гробниці, тепер відомі як Ipogeo dei Cristallini, були виявлені наприкінці 19 століття під палацом родини ді Донато, розташованим на вулиці Крісталліні. Після землетрусу 1980 року було виявлено ще дві поховальні камери: Ipogeo dei Togati та Ipogeo dei Melograni.Всі вони схожі між собою за будовою.

На цьому колажі зображені інші поховальні камери, які схожі за будовою на знайдену в Неаполі. На картинці b – Ipogeo dei Melograni. На c – Ipogeo dei Togati. Остання описана археологом Мікеле Руджеро в 1888 році / Фото V. Tioukov

Ці відкриття породили надію на знаходження ще більшої кількості прихованих поховальних камер. Дослідники з Неаполітанського університету Федеріко II, Національного інституту ядерної фізики в Неаполі та Університету Нагої в Японії вважали, що муографія буде ідеальним засобом для цього.

Завдяки своїй неінвазивній природі цей метод особливо підходить для міських умов, де застосування активних методів обстеження, таких як сейсмічні хвилі або буріння свердловин, не є можливим,
– кажуть автори.

Наразі неясно, чи будуть проводитися якісь подальші розкопки.