Про діджиталізацію, хмару та особливості роботи в Україні: інтерв'ю з главою компанії Tet
На тлі пандемії та інших чинників компанії вимушені користуватися хмарними сервісами, організовувати віддалені офіси та застосовувати інструменти, аби стабільно розвиватися. Відтак попит на послуги провайдерів стрімко зростає. Про особливості роботи на ринку України та діджиталізацію ми поговорили з головним виконавчим директором та головою правління Tet Улдісом Татарчуком.
Латвійський IT-інтегратор Tet добре відомий у себе на батьківщині. В Україні компанія також надає широкий спектр послуг завдяки мережі своїх дата-центрів.
Не пропустіть Результати конкурсу ART The Frame – Samsung відкриває в Україні таланти художників і фотографів
Раніше ми вже розповідали про те, як влаштований ЦОД компанії Tet під назвою Dattum та проводили екскурсію з детальним описом усіх важливих вузлів будівлі. Як саме функціонують об’єкти, які забезпечують роботу всього інтернету ви можете прочитати у нашому матеріалі.
Про Tet та вихід на ринок України
Загалом Tet експортує 75% своїх послуг, а Україна є одним з головних ринків компанії. Якщо у 2020 частка Tet у нашій країні складала 5%, то у 2021 році вже 8%.
Спершу компанія була відомою під назвою Lattelecom, але згодом вона трансформувалася та змінила назву на Tet. Змінилася й структура з державної на акціонерну, де 51% належить державі, а решту 49% – шведській компанії Telia.
На батьківщині компанія конкурує зокрема й з Netflix надаючи унікальну послугу підбору каналів "a la carte" та створюючи серіали на власній студії.
Головний виконавчий директор та голова правління Tet Улдіс Татарчук / Фото Tet
Розкажіть про перший вихід на український ринок. З якими труднощами ви зіткнулися та як вдалося завоювати перших клієнтів?
Ми почали освоювати ринок України ще у 2012-2013 роках. За цей час ми напрацювали базу та отримали важливі договори з першими клієнтами. Але події 2014 року значною мірою вплинули на нашу присутність в Україні. Багато хто був упевнений, що ми підемо з українського ринку за іншими європейськими компаніями. Попри всі труднощі, ми продовжили роботу, чим завоювали ще більшу довіру існуючих клієнтів.
Україна дуже приваблива країна для бізнесу. У деяких сегментах ринку її зростання випереджає інші європейські країни, наприклад, у сферах хмари та ЦОД. Якщо у Латвії сегмент ЦОД збільшується в середньому на 7-10% на рік, то для України ми бачимо значні 25%. Українські компанії вже добре обізнані про різні нові інструменти та ІТ-аутсорс, а також активно використовують бізнес-модель OpEx.
Довідка! Під OpEx (operational expenditure), операційними витратами, розуміються всі ті витрати, які компанія не може не нести в режимі своєї нормальної діяльності на її поточному рівні. Сюди входять: оренда (площ, обладнання), заробітна плата, придбання сировини, амортизація обладнання, страхові та ліцензійні виплати, податки, реклама, комунальні послуги. До OpEx відноситься і оплата послуг усіх без винятку фахівців, які працюють у режимі аутсорсингу: прибиральники, майстри з ремонту обладнання та будівель, юристи, фахівці з IT.До теми Як захистити себе та свій бізнес: основи кібергігієни від ІТ-інтегратора Tet
Хмарні сервіси та діджиталізація
Пандемія змінила звичний підхід до ведення бізнесу. Якщо раніше діджиталізація була прерогативою лише великих компаній, то сьогодні у хмару переходить малий та середній бізнес неодмінно використовуючи у своїй роботі різноманітні ІТ-інструменти.
В один момент IT інструменти для бізнесу перетворилися з додатка на необхідність. Що потрібно бізнесу для переходу в діджитал?
Хмара має величезний потенціал та дає значні вигоди для розвитку бізнесу. Тому дедалі більше підприємств переходять чи планують перейти на хмарну інфраструктуру.
Але щоб витягти з цього переходу максимум, варто з належною відповідальністю підійти до вибору провайдера хмарних послуг. Насамперед необхідно детально оцінити їхню надійність та вивчити можливості, які вони дають. Існує низка критеріїв, на які варто звернути увагу при виборі постачальника послуг.
Навіщо компаніям переходити в онлайн, що це дає, наприклад, малому та середньому бізнесу?
Перехід на дистанційний формат роботи вніс свої корективи у всі сфери. Наприклад, бізнесу тепер потрібно більше уваги приділяти питанню зберігання даних та великих масивів інформації. Щоб зберігати їх в офісі, потрібні постійні значні інвестиції для оновлення обладнання, техобслуговування та роботи персоналу. Така схема працює у трьох випадках.
- Перший, коли даних мало, а простої у зв'язку з аварією чи іншою непередбаченою ситуацією ніяк не впливають на процес виробництва та продажу компанії.
- Також така схема зберігання інформації можлива, якщо підприємство обмежене законодавством чи специфікою даних, і немає можливості віддати цей процес на аутсорс.
- І третій випадок, це коли підприємство має приватні причини не передавати дані на зберігання третій особі.
Сьогодні в Україні ми спостерігаємо таку ситуацію: частина підприємств все ще зберігають дані у себе, інші – наслідують тренди ринку і переходять на гібридні або повністю віртуалізовані рішення. І така тенденція посилюватиметься. І тому є вагомі причини.
Хмара є універсальним рішенням для малого та середнього бізнесу, а також стартапів. Розміщуючи свої дані на віртуальному сервері, підприємства зможуть скорочувати витрати. Їм більше не потрібно буде оновлювати фізичне обладнання, яке щороку старіє, а також шукати час та команду для його обслуговування.
Окрім економії фінансів та електрики, договорів SLA, якості обслуговування підприємства отримають ще й гнучкість використання хмари. Вони можуть вносити будь-які зміни в налаштування та отримувати доступ до даних з будь-якої точки світу, без прив'язки до часу та місця.
Розміщення даних у ЦОД – це перший крок до роботи з віртуальним сервером. Цей сценарій підходить для різних типів компаній, незалежно від їх розміру та специфіки роботи. У разі законодавчих обмежень підприємства можуть використовуватися гібридні моделі: розміщувати частину інфраструктури у себе чи ЦОД, а частина – у хмарі.
Читайте на сайті Уряд США вимагає від українця Макса Полякова продати свою частку в Firefly Aerospace
Кому взагалі потрібна диджиталізація і якою вона має бути?
Діджиталізація має чітку мету – задоволення потреб і запитів клієнтів, а також зниження заперечень. Це дозволяє бізнесу покращити ефективність та перейти на новий рівень, підвищує лояльність клієнтів до бренду та дає нові інструменти для розвитку. Крім того, підприємства можуть скоротити витрати на маркетинг, покращити конверсію продажів та підвищити рівень конкурентоспроможності.
Пандемія та глобалізація значною мірою впливають на швидкість переходу компаній до онлайн. Завдяки диджиталізації бізнеси мають доступ до даних з будь-якої точки світу, а використання цифрових інструментів дозволяє їм швидко адаптуватися під нові реалії діяльності. В результаті бізнес отримує кращу взаємодію з клієнтами, розширення географії впливу, а також інструменти продажу та позиціонування компанії на ринку.