Про війну та революційну українську ракету: інтерв’ю з главою Promin Aerospace

Про те, що змінилося в роботі та як триває створення аутофажної (самоз’їдаючої) ракети ми поговорили із CEO та співзасновником Promin Aerospace, Мішею Рудомінським, у межах проєкту "Інтерв'ю24". 

Цікаво NASA показала апарат Psyche, який відправиться до найдорожчого астероїда

Коротко про те над чим працює Promin Aerospace

Передусім, варто кілька слів сказати про саму компанію і те над чим вона працює. Promin Aerospace створює практично найменшу на ринку космічну ракету, яка працюватиме на твердому паливі та зможе виводити корисний вантаж на суборбіту та орбіту.

Особливістю ракети є унікальний двигун, який під час польоту спалюватиме твердий паливний стрижень, який водночас і є корпусом самої ракети. Завдяки цьому команда Promin Aerospace планує знизити масу самої ракети, яка становитиме від 100 до 500 кілограмів.

Засновники Promin Aerospace Міша Рудомінський та Віталій Ємець / Фото Promin Aerospace

За словами Міші Рудомінського довгостроковою ціллю компанії є створення рішень, які допомагатимуть іншим компаніям здійснювати їх космічні місії простіше, швидше, легше. Короткострокова ціль і те чим зараз займається компанія – це створення класу суборбітальних ракет на основі технології співзасновника та технічного директора Promin Aerospace Віталія Ємця.

Метою Promin Aerospace є запуск наукових досліджень, тестування та сертифікація у майбутньому підсистем, які потім будуть використовуватися на орбітальних супутниках. 

Про роботу під час війни та команду

Як війна в Україні вплинула на роботу Promin Aerospace? Чи були обстріли неподалік об’єктів компанії?

У нас два офіси – у Дніпрі та Києві. У Дніпрі дослідницький R&D-центр, у Києві адміністративний центр. Щодо київського офісу, то зараз ми провели релокейти у різні частини України. Команда продовжує працювати і навіть 24 лютого (дата повномасштабного вторгнення Росії в Україну) декілька членів команди прийшли на роботу, я про це дізнався протягом дня і був вкрай здивований.

З інженерною командою у нас умова, що вони можуть самостійно приймати рішення.

Тобто робота триває. На щастя, усі вибухи, які відбувалися, не були поблизу наших об'єктів. До того ж атаки у Дніпрі поки зосереджувалися більше на військовій інфраструктурі, щонайменше з тієї інформації, яку я отримав.

Я зараз не у Дніпрі, але комунікація з командою у нас іде постійна. Крім того, з інженерною командою у нас умова, що вони можуть самостійно приймати рішення. Тобто, якщо вони бачать, що є небезпека – вони мають абсолютне право залишитися вдома. Також ми періодично обговорюємо з ними питання релокейту. Ми всі уважно стежимо за ситуацією в Україні і наразі ми прийняли рішення, що R&D команда залишається у Дніпрі.

Розкажіть, будь ласка, більше про команду Promin Aerospace. Хто вони, звідки і чим займаються.

Команда наша складається з 13 людей. Більшість – це інженери з R&D команди, що є вихідцями з КБ "Південне" та Дніпровського Національного Університету ім. Олеся Гончара. У нас є люди, як із досвідом 30-40 років в індустрії, так і більш молоді спеціалісти, аспіранти та люди із досвідом 10-15 років. Тобто наша інженерна команда складається з різних експертів: хтось більше науковець та носій знань, а хтось інженер, який конвертує ці знання та дослідження у реальну ракету.

Зараз у нас перехідний період – 2021 рік був науково-дослідним роком. Ми займалися дослідженням та перевіркою нашої технології. Протягом зими ми досягли усіх наших цілей щодо усіх необхідних параметрів по роботі нашого двигуна, і в цей перехідний період ми конвертуємо нашу технологію в ракету.

Про ракету та подальші плани

Давайте детальніше поговоримо про ракету. Розкажіть про принцип роботи вашого двигуна, адже це доволі незвичний підхід. Як це має працювати і на якому етапі створення зараз перебуває ракета.

Важливо розуміти, що в принципі будь-який інший наш конкурент на ринку використовує варіації існуючих двигунів. Від початку ракетобудування найбільш серйозною інновацією останнього часу було те, що SpaceX почала саджати свої ракети. Усі інші ракети використовують варіації рідкопаливних та твердопаливних двигунів. Є ще гібридні двигуни, однак всі вони концептуально працюють схоже.

Твердопаливні двигуни, це по факту дуже просунуті феєрверки. Найефективніші рідкопаливні двигуни сьогодні є по суті покращеними версіями з незмінним принципом роботи. Автофагічну технологію, на основі якої ми будуємо нашу ракету, не можна вважати якоюсь варіацією, хоч двигун фактично і працює на твердому паливі. Принцип роботи такого двигуна відрізняється від звичного твердопаливного. Зараз я приблизно опишу, як працює ця технологія та які переваги вона має.

Основне, чим відрізняється наша технологія і те, що одразу буде видно при польоті – це в назві. Автофагічна – самоз’їдаюча. Вона має таку назву, тому, що під час польоту ракети двигун фактично "з’їдає" тіло ракети. Це досягається таким чином, що у нашому випадку тверде паливо фактично і є корпусом ракети – єдиним стержнем.

Ракету можна розділити на три частини: обтічник (ми ще вирішуємо, але він буде металевий або композитний), потім паливний стержень без оболонки (це полімерне паливо, яке завдяки своїй внутрішній структурі тримає форму) і потім знизу іде двигун.

Ми практично використовуємо безкінечну кількість безкінечно маленьких ступенів.

Сам двигун складається з двох частин: газифікаторної частини й камери згорання. Паливо та окисник газифікуються, проходять по внутрішніх каналах, після чого ці гази заходять в камеру згорання, вибухають та утворюють тягу. При цьому те ж саме тепло від згоряння газів зігріває камеру згорання, яка газифікує паливо. Цей замкнутий цикл підтримує процес горіння і процес газифікації.

Схема роботи двигуна / Фото Promin Aerospace

Таким чином, під час польоту, замість того, щоб використовувати декілька ступенів ми фактично диференціювали цей процес. Тобто ми практично використовуємо безкінечну кількість безкінечно маленьких ступенів, тому що кожну секунду якась кількість ракети прогорає і таким чином ракета зменшується.

За деякий час польоту ракети вона від своєї стартової форми прогорає від обтічника до двигуна. Далі обтічник відкривається і виводиться корисне навантаження, якщо це орбітальні місії, якщо ж це суборбітальний політ то все це повертається на Землю.

Не пропустіть Телескоп "Джеймс Вебб" остиг до робочих температур і готується робити перші знімки

Використання такої технології має декілька ключових переваг.

По-перше, ми можемо будувати одні з найменших ракет на ринку. Нижня межа ваги ракети лімітована пасивною масою, ми маємо вагу обтічника, вагу корпусу, вагу двигуна і так далі, за формулою Ціолковського є мінімальна вага ракети, яка може полетіти на певну висоту. Тобто, в якийсь момент ракета стає заважка і ти не можеш помістити всередину достатньо палива. В нашому випадку ми мінімізуємо цю пасивну масу. У нас немає корпуса і ми націлені на те, щоб пасивна маса нашої ракети складала 5-10% при цьому вага самої ракети може бути 100 кілограмів, ми навіть розглядаємо можливості побудови ще легших ракет для суборбітальних запусків.

По-друге, це дає можливість запускати приватними місіями набагато менші вантажі, а не rideshare, як це зараз робиться зараз. Для багатьох клієнтів важливо мати місію розраховану лише на них з визначеною висотою, траєкторією і так далі – це дає набагато більше гнучкості.

По-третє, через те, що у нас немає фіксованої форми корпусу, ми дуже легко зможемо міняти стартову масу ракети. Зараз компанія будує ракету і далі має фіксований графік запуску певної маси вантажу на визначену висоту. У нашому випадку ми можемо змінювати довжину паливного стовбура, що робить нашу ракету дуже гнучкою до навантаження. Ми зможемо не будувати кілька носіїв, а мати кілька варіацій одного ракета-носія різного діаметра. Відтак, міняючи довжину цього паливного стовбура ми зможемо охоплювати більшу площу таким чином закриваючи й більшу частку ринку.

Ця технологія надасть нам можливість забезпечувати приватний сервіс для кожного клієнта.

Чому для нас з нашими можливостями цікавий суборбітальний ринок, тому, що жодна компанія з одним ракето-носієм не може покрити кілька, так би мовити, підринків орбітального ринку. Зараз важко побудувати компанію, з теперішніми технологіями, яка змогла б повністю існувати продаючи свої сервіси лише для суборбітальних польотів. Ми ж бачимо, що з нашими технологіями ми можемо закрити дуже велику частку цього ринку, достатню для того щоб існувати та рости.

Ми зможемо з одним ракета-носієм запускати, як 5 кілограмів на 50 кілометрів так і до 20-30 кілограмів на дуже різну висоту в залежності від потреб нашого клієнта. Тому клієнт приходячи до нас розуміє, що він не вибирає з двох-трьох варіантів, а обирає сервіс під свої задачі в залежності від траєкторії висоти і того, що йому потрібно.

Тож ця технологія не просто класна, вона надасть нам можливість забезпечувати приватний сервіс для кожного клієнта.

З ким плануєте співпрацювати в рамках першого польоту?

Найперше важливо зазначити, що до 10 перших запусків можуть бути неуспішними, оскільки технологія досить нова, все це закладено в бюджет і ми ці ризики розуміємо. Перші 5-6 запусків точно завершаться вибухами і ми абсолютно нормально до цього відносимося, адже дуже багато невідомого зараз.

Ми зараз спілкуємося з одним британським університетом, щодо того чи зможемо ми запускати їхні проєкти. У них досить висока толерантність до помилки, вони мають невеликі бюджети, але їм цікаво запустити своє корисне навантаження і ми працюємо з ними. Тож в рамках перших запусків ми прагнемо працювати з цим закладо та їх дослідницьким проєктом, однак ми лише почали домовлятися і хочемо використати їхнє корисне навантаження на одному з перших запусків.

Крім того, що ми говоримо з університетами, ми також говоримо і з приватними компаніями. Наразі жодних конкретних контрактів чи договорів у нас нема, оскільки ми ще досі формуємо кінцеву пропозицію, яку ми зможемо представити як продукт. Наразі ми ще на стадії дослідження цього ринку, щоб більше зрозуміти.

Випробування та робота з міжнароднимим партнерами

Як війна в Україні вплинула на плани компанії щодо проведення випробувань? За попередніми планами до кінця 2022 року мало пройти випробування ракети, а в наступні роки планувався перший політ на суборбіту, щось змінилося?

У наших планах було весною 2022 року провести перші польотні випробування: хоча б зробити відрив від майданчика. Це мав бути тестовий політ, оскільки технологія є унікальною і ми хотіли перевірити на практиці, що може піти не так. Є твердопаливні двигуни, рідкопаливні, гібридні, а у нас ще інший тип двигуна, хоч по суті він твердопаливний, але принцип його роботи інший. Тобто ми не можемо зараз опиратися на чиїсь експерименти, дослідження чи напрацювання, адже багато чого ми будуємо з нуля. У підсумку, чим раніше ми все це перевіримо на практиці – тим краще.

Ми планували провести ці випробування неподалік нашої лабораторії і розглядали можливості полігонів Павлоградського заводу. Звичайно зараз це не видається можливим. Наступним кроком у нас вже були заплановані запуски не з території України. Ми маємо меморандум про співпрацю з космічним портом на Озорах у Португалії, також найближчим часом ми плануємо підписати меморандум про співпрацю з космічним портом у Шотландії. Ці запуски ми планували проводити у кінці року вже на цих космопортах. Їх ми розглядаємо, як довгострокові точки запуску, де ми будемо здійснювати вже комерційні польоти.

У нас була ціль провести польотні випробування до кінця 2022 року і наразі все йде до того, що ми маємо це зробити.

В Україні ми цього робити не планували, оскільки тут дуже важко запускатися. У нас нема такого досвіду, крім того нам потрібно вибудовувати з державою усю вертикаль стосунків без чіткого методу, як це робити. Ті ж шотландці мають дуже простий підхід – вони дозволили приватним компаніям вирішувати такі питання з місцевою владою, а держава все це буде ліцензувати.

Рендер ракети / Фото Promin Aerospace

Тому працюючи з космічним партнером там ми по факту працюємо з комбінацією приватної компанії та місцевої влади, при чому приватна компанія веде більшість перемовин.

Звісно війна дещо порушила наші плани, є речі, які ми більше не зможемо робити в Україні, але глобально нічого не змінилося – у нас була ціль провести польотні випробування до кінця 2022 року і наразі все йде до того, що ми маємо це зробити.

Як щодо міжнародної співпраці? Чи вплинуло вторгнення Росії на космічний сектор? Вам стало складніше працювати чи навпаки є підтримка від міжнародних партнерів?

Залежить від напрямку. Зі всіма нашими партнерами, як то космічні порти чи компанії, з якими ми працювали з точки зору консультацій – нічого не змінилося. Ми відчуваємо абсолютну підтримку, нас постійно запитують чим можна допомогти. Компанії долучаються фінансовою допомогою, не нам звісно. Нас запитують чим допомогти, ми рекомендуємо куди відправляти гроші та просимо звертатися до їхніх органів місцевої влади, щоб ті висловлювали підтримку Україні не лише словом а й ділом.

Всі з ким ми активно працювали – усі на нашій стороні. Загалом, я б не сказав, що у роботі щось змінилося з їх сторони. Партнери добре перевіряються у скрутні часи і всі з ким ми співпрацювали вже досить довго показали себе з кращого боку.

Інша ситуація, що ми зараз активно мали починати стадію фанд рейзингу і вже починали спілкуватися з інвесторами. Звичайно зараз ситуація така, що вони ризикують своїми грошима і попри всю їх підтримку, мені потрібно було перебудувати підхід до них, щоб показати, як саме, незалежно від війни в Україні, їх інвестиції будуть працювати і компанія буде розвиватися.

Ти пишеш потенційним партнерам, пояснюєш, що ти з України і відповідають ті хто раніше не відповідав.

У інвесторів найменша толерантність до ризику і це єдиний напрямок, який ускладнить процес. Я розумію, що те, що я планував досягнути за 2-3 місяці щодо цілей по фандрейзингу, тепер може зайняти 6-7 місяців, якщо не більше. Як мінімум у тій ситуації що є зараз я бачу, що це не питання "чи зможу", а питання того, що воно, скоріше за все, буде довше.

Серед іншого, я бачу, що надалі в деяких напрямках нам буде навіть легше працювати, ніж до цього. Все тому, що зараз Україна ціною людських життів, нажаль, заробляє дуже багато очок в дуже різних напрямках на світовій арені.

По-перше, набагато більше людей тепер знають про Україну, по-друге, вони розуміють, що це надійний партнер, що це люди, які б’ються за демократію і за свободу. Тож у майбутньому буде багато можливостей і з точки зору фінансування, тобто грошей, які будуть направлені на відновлення та відбудову країни, так і з точки різноманітних партнерств.

Вже зараз у нас є приклади, коли ти пишеш потенційним партнерам, пояснюєш, що ти з України і відповідають ті хто раніше не відповідав. Зараз усі дуже прагнуть працювати, люди хочуть підтримувати. Я думаю, що у найближчі місяці, коли іноземні партнери зрозуміють, що Україна виграє цю війну, ситуація покращиться і з інвестиційної точки зору.

Ви згадували про аграрний сектор. Він зараз дуже активно розвивається. Можливо у вас є якісь проєкти у цьому напрямку?

Це є частиною нашої основної місії. Паралельних розробок ми не ведемо, натомість фокусуємося на нашому пріоритеті. Як стартап ми зосереджені на одному завданні, не рахуючи деяких паралельних цікавих для нас досліджень, що може бути нашими наступними кроками через 4-5 років, коли ми збудуємо успішний бізнес і компанія буде стабільно рости, тобто ми на перед думаємо, що ми будемо робити після цього.

Фото дня Обмерзлий кратер Марса вкритий інеєм на новому фото від NASA

Загалом більшість наших сил, 95%, сфокусовано на основному завданні з варіаціями. Що ж до аграрного сектора, ми його зараз досліджуємо, дивимося які зараз є гравці на ринку. В цьому напрямку нам цікаві технології cloud seeding, таке собі "засівання хмар" – для аграрного бізнесу це важливо. Але на цей напрямок ми дивимося швидше з точки зору пошуку партнерів для спільної роботи.

Пояснення! Засів хмар (cloud seeding) — введення в хмари реагентів (тверда вуглекислота, дими йодистого срібла тощо) для зміни фазового стану хмар. Ця технологія допомагає впливати на погодні умови, наприклад, викликаючи дощ там де він потрібен.

Минулий наш етап інвестицій і мета були показати, що наша технологія працює, тому зараз ми конвертуємося у більш комерційні операції. Гадаю вже протягом наступних місяців я зможу поділитися більш конкретними партнерствами та клієнтами.

" Інтерв'ю 24" – проєкт на сайті 24 каналу про найважливіші теми. Розмови, які змінюють країну на краще.
Авторка проєкту – заступниця головної редакторки сайту Анастасія Зазуляк.