Найкращі інженери світу не можуть вирішити цю проблему, але Китай, здається, дуже близький

Втілений штучний інтелект – вирішення усіх проблем?

Зав'язування шнурків чи застібання ґудзиків здаються нам тривіальними діями, проте вони вимагають складної координації мозку та м'язів. Протягом десятиліть жодна машина не могла відтворити найвеличніший інструмент людини – її руки. Але зараз, як повідомляє The Guardian, завдяки стрімкому розвитку штучного інтелекту розробники впритул наблизилися до подолання цієї найскладнішої перешкоди в робототехніці.

Дивіться також Хтось у Китаї відправив свого робота жебракувати на вулиці: вірусний ролик підірвав мережу 

Більшість компаній, які працюють над цією технологією, зосереджені в Китаї. Нова хвиля стартапів використовує потужну виробничу базу країни та активну підтримку уряду в розвитку так званого "втіленого ШІ".

Втілений штучний інтелект (Embodied AI) – це концепція, за якої нейромережі отримують фізичне тіло (наприклад, робота). Це дозволяє їм не просто обробляти дані на серверах, а безпосередньо взаємодіяти з реальним матеріальним світом. Саме ця технологія має перетворити роботів-гуманоїдів із кумедних іграшок на корисних побутових помічників.

Після виступу групи гуманоїдів від компанії Unitree на великій виставці у 2025 році Китай охопила справжня роботоманія. Політики й представники технологічного світу тепер бачать у робототехніці ключ до порятунку економіки в умовах старіння та скорочення робочої сили. У травні журнал Комуністичної партії Китаю Qiushi зазначив, що "роботи з втіленим інтелектом" відкривають нові ринки на трильйони юанів.

Попри те, що Китай лідирує за кількістю промислових автоматів (понад половина заводських роботів світу встановлюється саме тут), гуманоїди досі залишаються рідкістю. Головна причина – більшість побутових завдань вимагають гнучких рук, подібних до людських. Навіть Ілон Маск, який створює гуманоїда Optimus, визнав, що розробка рук є найскладнішим інженерним викликом.

Чому створити роботизовану руку так складно?

Чжоу Юн, засновник китайської компанії LinkerBot, зазначає, що розробка руки "у сто разів складніша" за створення всього іншого тіла гуманоїда. Її спритність у 10 разів вища, ніж у інших частин тіла, хоча за об'ємом вона становить лише одну десяту від робота. Саме тому у 2023 році Чжоу запустив LinkerBot, зосередившись виключно на цій деталі.

Зараз компанія виготовляє близько 5000 рук на місяць і планує подвоїти виробництво. Серед головних цілей стартапу – створення доступних протезів для людей з ампутаціями за ціною всього 1000 доларів за штуку, тоді як нинішні аналоги коштують десятки тисяч.

Швидкому розвитку технологій сприяє дешевий ланцюжок поставок, який у Китаї сформувався завдяки індустрії електромобілів (від літій-іонних батарей до мініатюрних двигунів). Пан Юньчже, засновник компанії Wuji Technology, повернувся з США до Шеньчженя у 2018 році саме через це, адже створювати складне апаратне забезпечення в Америці було майже неможливо через логістичні обмеження.

Як розробники вчать роботів рухатися?

Ринок стрімко зростає: у 2025 році індустрія спритних рук у Китаї перевищила 50 мільярдів юанів (7,4 мільярда доларів), порівняно з 13 мільярдами юанів у 2024 році. Проте найскладнішим завданням залишаються програмне забезпечення та керування цими механізмами.

Для навчання роботів стартапи використовують кілька методів:

• Телеоперація: метод дистанційного керування роботом, коли людина-оператор виконує дії, а машина повторює їх. Це дозволяє збирати дані про рухи в просторі для навчання ШІ-моделей.
• Носимі датчики: оскільки телеоперація вимагає сотень годин для простих дій, розробники переходять на сенсорні пристрої. Наприклад, рукавичка Wuji зчитує дані про рух, тиск і дотик, допомагаючи роботу зрозуміти, як акуратно розбити яйце, а не розчавити його.

Головна проблема навчання роботів сьогодні – це фіксація того, як саме людина рухається і що вона відчуває при дотику. Ці питання досі залишаються повністю невирішеними.

Попри всі труднощі, китайські підприємці вірять у швидкий прорив. Чжоу Юн мріє про повністю автоматизовану фабрику, де роботизовані руки збиратимуть нові роботизовані руки без участі людей, щоб зрештою звільнити людство від рутини та покращити якість життя.