7 серпня, 18:01
3

Золото, літій та рідкісні метали: чому ваш старий смартфон коштує дорожче, ніж здається

У шухлядах багатьох користувачів роками припадають пилом старі гаджети, які здаються абсолютно непотрібними. Проте всередині кожного такого пристрою прихований справжній скарб із десятків хімічних елементів. Відновлення цих матеріалів не лише рятує екологію, але й стає новою прибутковою нішею для світової економіки.

Як повідомляє LRT із посиланням на Організацію виробників та імпортерів електроніки, середньостатистичний смартфон містить близько 30 корисних елементів таблиці Менделєєва, а за деякими підрахунками – понад 60 різних металів. Саме тому звичка бездумно відправляти стару електроніку на смітник лише посилює проблему з відходами.

Що ховається всередині смартфона?

Сучасні технології критично залежать від літію та кобальту. Вони є основою літій-іонних батарей, які живлять усе: від телефонів і ноутбуків до бездротових пристроїв, іграшок та електромобілів. Окрім цього, в гаджетах використовуються рідкісноземельні елементи – специфічна група металів, які мають унікальні магнітні та оптичні властивості.

  • Наприклад, неодим застосовується в магнітах динаміків та вібромоторів.
  • Європій, тербій та ітрій відповідають за відтворення яскравих кольорів на екрані.
  • Ще один надзвичайно рідкісний метал – індій – потрібен для створення прозорого струмопровідного покриття дисплея, завдяки якому сенсор реагує на дотики.
  • Тантал використовують у конденсаторах.
  • Золото, срібло та мідь забезпечують надійну роботу електронних з'єднань і мікросхем.

Дуже важливо передавати мобільні телефони, що не використовуються, легальним утилізаторам відходів, щоб матеріали, які в них містяться, були відновлені й використані у виробництві нових виробів. Таким чином, ми зменшуємо вплив на навколишнє середовище та зберігаємо обмежені природні ресурси, 
– зазначає директорка Організації виробників та імпортерів електроніки Вероніка Масалієне.

За її словами, це набуває особливої ваги на тлі того, що Європейський Союз імпортує понад 90% критично важливої сировини з інших регіонів світу.

Чому урбаністичний майнінг стає актуальним?

Видобуток матеріалів для електроніки зосереджений у кількох регіонах і супроводжується серйозними викликами. У 2024 році близько 76% світового кобальту було видобуто в Демократичній Республіці Конго. Частина цього обсягу отримується шляхом дрібного кустарного видобутку, де міжнародні організації фіксують використання дитячої праці та важкі умови роботи

Літій переважно видобувають в Австралії та Чилі, а Китай контролює видобуток і переробку близько 70% світових запасів рідкісноземельних металів.

Згідно зі звітом ООН "Global E-waste Monitor 2024", у 2022 році у світі утворилося 62 мільйони тонн електронних відходів, з яких офіційно переробили лише 22%. Величезна кількість цінних металів втрачається на звалищах або в неофіційних потоках утилізації.

За даними Геологічної служби США (USGS), одна тонна старих електронних плат може містити від 40 до 800 разів більше золота, ніж тонна природної золотоносної руди. Процес вилучення цих матеріалів отримав назву "урбаністичний майнінг" (urban mining) – це концепція видобутку корисної сировини не з надр землі, а з відпрацьованих продуктів людської життєдіяльності, зокрема старої електроніки.

Цей підхід уже працює на практиці. У 2024 році Королівський монетний двір Великої Британії (Royal Mint) запустив у Південному Уельсі завод, який хімічним шляхом видобуває золото чистотою 99,9% зі старих електронних плат.

Пов'язані теми: