Складне життя, в тому числі й люди, може завдячувати своїм існуванням неочікуваному явищу
Гірські хребти росли впродовж історії Землі двома окремими стрибками, які збіглися з розквітом біологічного різноманіття. Дослідники припускають, що саме гори могли відіграти ключову роль у появі складного життя.
Чому гори важливі для життя?
Провідний автор, доктор Матейс Сміт з Департаменту наук про Землю, океан та атмосферу Університету Британської Колумбії, вважає, що зміни в надрах планети з часом породили значно вищі гори. Дослідження опублікував журнал Science Advances.
Зміни, які відбувалися глибоко в Землі, зрештою породили набагато вищі гори, і це могло зробити нашу планету придатною для життя, адже гори забезпечили поживні речовини, потрібні для його появи та розквіту,
– прокоментував Сміт.
Фосфор та інші поживні речовини необхідні для життя. Проте до 3 мільярдів років тому ці елементи були замкнені в земній корі, а океани мали дуже мало поживних речовин. Усе змінилося, коли почали формуватися високі гори.
Як учені це з'ясували?
Дослідники вивчили метаморфічні породи, які тиск тектонічних плит затягнув глибоко під землю за останні 3 мільярди років. Результати показують, що гори, які формувалися в місцях зіткнення плит, з часом могли ставати значно вищими.
Стрибки росту земної кори в гірських регіонах різко змінили характер вивітрювання та ерозії. Це постачало поживні речовини біосфері та дозволяло фотосинтезу підвищувати рівень кисню в атмосфері.
Що відбувалося під час двох стрибків?
До першої глобальної події окиснення, яка сталася 2,2 мільярда років тому, гори виросли від рівня, близького до морського, до висоти, що становила приблизно половину висоти сучасних Гімалаїв. Другий стрибок припав на другу велику подію окиснення приблизно 700 мільйонів років тому.
Співавтор дослідження, доктор Давє ван Гінсберген з Утрехтського університету в Нідерландах, пояснив, що перший стрибок, ймовірно, спричинив масштабну появу суші, а другий підняв гірські хребти до величезних висот. На його думку, гори могли відіграти значно більшу роль у створенні придатної для життя планети, ніж вважали раніше.
Чому гори ставали вищими?
Під час обох стрибків максимальна товщина кори в гірських поясах різко зросла: спершу з 30 до 60 кілометрів, а згодом майже до 90 кілометрів. Сміт підозрює, що це пов'язано з охолодженням планети. Через нього змінився сам процес утворення гір, і вони змогли рости вищими.
Гори з'являлися й зникали впродовж усієї історії Землі, але лише одиниці досягали сучасних висот. Три найвищі вершини світу, Еверест, К2 і Канченджанга у відносно молодих Великих Гімалаях, здіймаються майже на 9 кілометрів над рівнем моря. Вони стоять на корі завтовшки до 80 кілометрів, а це приблизно вдвічі більше, ніж на більшості інших континентів. Стрибки висоти гір, імовірно, означали величезне й незворотне збільшення кількості речовини, яку вивітрювання зносило в океани.
Співавторка дослідження, докторка Еллен Койман зі Шведського музею природознавства в Стокгольмі, зазначила, що навряд чи випадково життя на Землі виникло й урізноманітнилося приблизно в той самий період, коли відбулися обидва стрибки. Вона додала, що гірські пояси колись узагалі не існували, а їхній розвиток за останні 3 мільярди років міг спричинити екологічні та біологічні зміни, які сформували нашу планету.