Вчені нарешті знайшли причину масової смерті слонів, яка тривала роками в Африці

Що сталося і хто в цьому винен

Наприкінці серпня 2020 року ветеринар, який працює з дикими тваринами Кріс Фоггін розтинав слона, який, як підозрювали, помер від сибірської виразки, коли йому зателефонували й повідомили, що є ще кілька смертельних випадків. Наступного дня під пекучим зімбабвійським сонцем було знайдено ще п'ять мертвих слонів. Фоггін знав, що він і його команда не зможуть дістатися до всіх мертвих слонів, щоб зібрати посмертні зразки тканин, але він зібрав все, що зміг, перш ніж туші розклалися.

Дивіться також Вчені нарешті з'ясували, де в морської зірки голова, а де тіло

До листопада загалом 35 африканських слонів (Loxodonta africana) загинули на північному заході Зімбабве, прямо через кордон із сусідньою Ботсваною, де за кілька місяців до того загинуло понад 350 цих тварин.

Занепокоєння зростало, оскільки були виключені браконьєрство, голод і сибірська виразка — природне смертельне бактеріальне захворювання. У вересні 2020 року уряд Ботсвани пояснив загибель слонів у Ботсвані невизначеним ціанобактеріальним токсином, який, можливо, потрапив у водопої.

Через три роки з'явився інший винуватець: бактерія Pasteurella, схожа на штам під назвою Бісгаардський таксон 45, який був пов'язаний з іншими інфекціями дикої природи, але який раніше не вбивав африканських слонів.

Оглядаючи зразки тканин у своїй лабораторії в Фонді дикої природи водоспаду Вікторія, Фоггін помітив, що в багатьох органах загиблих слонів були розірвані кровоносні судини, що змусило його запідозрити геморагічну септицемію, або зараження крові. Більшість зразків крові, розмазаних на предметних стеклах мікроскопа, містили також колонії бактерій. А зразки тканин мозку, печінки та селезінки одного конкретного слона дали сильний ріст бактерій Pasteurella, які підозріло нагадували Бісгаардський таксон 45.

Бактерії, присутні в мазку крові одного зі слонів / Фото Chris Foggin

Загалом шість із 15 відібраних зразків слонів мали генетичні або біохімічні ознаки Бісгаардського таксона 45. Жодних отрут, токсинів або вірусних інфекцій виявлено не було.

Попри всі дослідження спалаху, джерело інфекції та шлях передачі залишаються невідомими.

Найдраматичніший випадок

Дослідники описали один з випадків, який призвів до смерті щонайменше 11 слонів протягом 24 годин на площі 50 квадратних кілометрів.

Спалаху хвороби передували кілька сезонів дощів, що йшли один за одним, але на момент масової загибелі на цій території панувала посуха. Дослідники припускають, що спека і посуха могли якимось чином спровокувати бактерії, які зазвичай нешкідливі для тварин, стати інфекційними й поширитися серед слонів.

Схожі випадки вже траплялися. У 2015 році інша бактерія вбила близько 200 000 антилоп у центральному Казахстані на тлі спеки. А у 2019 році в Ботсвані в спекотний період також помирали слони, хоча причини теж невідомі.

Але є ще багато питань, які залишаються без відповіді. "Ми ще не знаємо, як бактерія опинилася в цьому ландшафті – чи завжди вона була тут? Чи вона зазвичай зустрічається у слонів, але раніше її не розпізнавали?" – каже ветеринарна епідеміологиня та співавторка дослідження Лаура Розен.

Фонд дикої природи водоспаду Вікторі тепер має обладнання для тестування на наявність Бісгаардського таксона 45. Організація планує продовжити пошуки цієї бактерії у слонів і великих хижаків, переглянувши зразки з попередніх смертей слонів.