Дослідження пояснило, чому старовинні книги часто є дуже отруйними

Прихована небезпека

Хороша новина: якщо ви не будете лизати чи їсти старовинні книги, то випадковий контакт із важкими металами не призведе до надходження в організм достатньої кількості отрути, щоб завдати вам серйозної шкоди.

Дивіться також Унікальний знімок: вчені сфотографували окремі атоми з найвищою роздільною здатністю в історії

Але більш тривалі контакти з такими книгами несуть більшу загрозу. Люди, які багато працюють з антикварними виданнями, наприклад, бібліотекарі та книготорговці, піддаються високому ризику. Результати дослідження цих небезпек були представлені на зустрічі Американського хімічного товариства.

Ці старі книги з токсичними барвниками можуть бути в університетах, публічних бібліотеках та приватних колекціях. Тому ми хочемо знайти спосіб, який би дозволив кожному легко визначити, наскільки ці книги піддаються впливу, і як їх безпечно зберігати,
– каже Абігейл Хьорманн з Університету Ліпскомб у США.

Але повернімося трохи в минуле. У 19-му столітті винайшли новий клас барвників. Яскраві відтінки тепер можна було отримати не лише за допомогою важкодоступних натуральних інгредієнтів. Миш'як давав ефектні, майже неонові зелені та пурпурні кольори. Анілін використовували для створення глибоких чорних і вражаючих фіолетових кольорів. Інші важкі метали допомагають зробити барвники стійкішими, довше зберігаючи їхню яскравість.

Платою за це стало багато неприємних смертей, особливо серед фабричних робітників. Але ці барвники додавали не лише в книги. Вони з'являлись у шпалерах, в одязі, косметиці та інших повсякденних предметах, які оточували людей. Сьогодні ми, звісно ж, не користуємось речами тієї епохи, але різноманітні антикварні предмети все ще можна знайти по всьому світу.

Експерименти починаються

У 2019 році реставраторки Мелісса Тедон і Розі Грейберн з музею, саду та бібліотеки Вінтертура в США помітили книгу, тканинна обкладинка якої була пофарбована пігментом, що, як відомо, містить миш'як. Відтоді в рамках проєкту "Отруйна книга" було виявлено багато книг по всьому світу, пофарбованих тим самим токсичним пігментом.

Почувши про цю ініціативу, бібліотекарі Ліпскомбського університету Ян Коху та Мікаела Ратледж звернулися до хіміка Джозефа Вайнштейна-Вебба з Ліпскомбського університету, щоб з'ясувати, чи містять яскраво забарвлені книги з колекції їхньої бібліотеки токсичні барвники. Тож учений з командою піддали низку примірників кільком тестам, включаючи рентгенівську флуоресценцію, щоб перевірити наявність миш'яку та важких металів, а також оптичну емісійну спектроскопію з індуктивно зв'язаною плазмою, щоб визначити концентрацію цих металів. Крім того, вони застосували рентгенівську дифракцію, щоб ідентифікувати молекули пігментів, що містять отруту. Цей останній метод був застосований до книг уперше.

Усі ці перевірки виявили свинець і хром у високих та навіть небезпечних концентраціях у зразках. У деяких випадках вони були у формі хромату свинцю (II), жовтого пігменту, найбільш відомого завдяки яскравому забарвленню "Соняшників" Вінсента Ван Гога. Але хромат свинцю(II) містить рівну кількість свинцю і хрому, а в книгах було виявлено набагато вищу концентрацію свинцю, ніж хрому. Це, ймовірно, означає, що використовуються інші барвники, які містять інші концентрації металів. Дослідники ще працюють над тим, щоб з'ясувати, які саме.

Тим часом книги були запечатані в пластик, а вільний доступ до них відтепер закрито: деякі зразки містили вдвічі більше свинцю і в шість разів більше хрому, ніж допускають норми, встановлені Центром контролю та профілактики захворювань США.