Цифровізація біля фронту: як будувати цифрову громаду за 50 кілометрів від країни-агресора

Усі вони зараз навчаються на програмі "Цифрова трансформація у публічному врядуванні для громад", яку CDTO Campus реалізує в межах програми EGAP. Навчання і робота у них відбуваються паралельно, і часто те, що розбирають на лекції цього тижня, вже наступного стає задачею на робочому столі.

Історія перша: про Дубов'язівську громаду на Сумщині

Вадим Радько починає свій день раніше, ніж більшість колег приходить на роботу. Поки інші ще сплять, він моніторить новини за ніч, перевіряє звернення мешканців у Facebook, готує матеріали для публікації. 

Коли о восьмій відчиняються двері Дубов'язівської селищної ради, він зазвичай першим прибуває на робоче місце. Ввечері нерідко онлайн-лекція з цифровізації. 

Тут немає однакових днів,
– каже він. І це не скарга. Це просто факт.

Дубов'язівська громада на Сумщині – 33 населених пункти, сім старостинських округів, 9 322 мешканці. До кордону з Росією звідси близько 50 кілометрів. Відстань, яка на папері звучить як безпека, але на практиці давно перестала нею бути. Ворожі БПЛА перетинають її щоночі. Мешканці це знають, і частина з них їде. Натомість приїжджають понад 400 внутрішньо переміщених осіб з районів, де вже зовсім немає куди їхати.

Вадим у селищній раді з 2019 року. Починав із комунікацій і цивільного захисту, з 2022-го офіційно відповідає за цифрову трансформацію, а з 2024-го – цифровий лідер громади. Але насправді ці ролі завжди були переплетені. Цифровізація у невеликій прикордонній громаді – це не окремий відділ і не велика команда, а одна людина, яка намагається зробити так, щоб 33 села могли отримати послугу, знайти інформацію і бути почутими.

У кожному з семи старостинських округів є віддалене робоче місце адміністратора ЦНАП, і Вадим налагоджує їхню роботу так, щоб відновлення доступу до реєстрів чи виправлення пошкодженого документа не перетворювалося на денну пригоду. Людина, яка приїхала здалека і не може чекати, не повинна чекати – це базова логіка, яка за умов війни стає надзвичайно важкою для виконання.

Паралельно завершується налаштування чат-бота на платформі "СВОЇ" та оновлення офіційного сайту громади. Обидва проєкти з'явилися після навчання в CDTO Campus як відповідь на конкретний запит: як зробити так, щоб мешканець знайшов потрібне за кілька кліків, не телефонуючи до ради і не приїжджаючи особисто.

Учасники CDTO Campus / Фото CDTO Campus

Але найважливішим цифровим інструментом для громади виявився не чат-бот і не оновлений сайт, а Facebook. Коли у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, сторінка Дубов'язівської ради стала єдиним стабільним джерелом офіційної інформації для мешканців. Радіо і телебачення давали загальну картину, а конкретні питання: що відбувається тут, куди звертатися, де отримати найнеобхідніше – залишалися без відповіді, і саме Вадим брав на себе цю роботу.

Перед кожною публікацією перевіряв кожне слово по кілька разів. Тоді вже не думав про красивий текст чи кількість вподобань. Найважливішим було не помилитися, не нашкодити, не посіяти зайву паніку. Бо добре розумів: це читатимуть люди, які зараз ховаються від обстрілів або хвилюються за своїх рідних, 
– каже Вадим Радько.

Відтоді сторінка працює як постійний канал звернень до місцевої влади, де люди пишуть про благоустрій, аварійні відключення, соціальні послуги і знають, що їх почують. Іноді коментар у Facebook стає найшвидшим способом вирішити питання, яке інакше тижнями ходило б по кабінетах.

Є й частина роботи, до якої не звикаєш:

Найважче – знаходити правильні слова. Особливо коли потрібно писати про загиблих Захисників, про втрати, про трагедії, які переживає громада. Кожного разу розумієш, що за кількома рядками тексту стоїть чиєсь життя, чиясь сім'я, чийсь біль, 
– додає він.

Вадим Радько не шукає від цього рятунку, бо саме ця робота дає відчуття, що він справді потрібний – допомагає громаді бути почутою там, де інші інструменти не дотягують.

На навчання до CDTO Campus Вадим прийшов із конкретним запитом: зрозуміти межі своїх завдань у цифровізації й побачити, де громада зараз. На кожному модулі розбирали реальні кейси і говорили з людьми, які вже пройшли через схожі виклики в інших громадах, і саме це дало те, чого бракувало роками розрізнених лекцій і тренінгів.

CDTO Campus став моїм щасливим квитком, який вже приніс відповіді на значну кількість питань, 
– підсумовує Вадим Радько.

У планах – навчання з цифрової грамотності для всіх вікових груп: для дітей, для молоді, для людей похилого віку, яким важливо навчитися просто зателефонувати онлайн або оплатити комунальні послуги без страху зробити щось не так. Чат-бот уже майже готовий, сайт оновлюється, а навчання у CDTO Campus триває.

Вадим не чекає кращих часів, а працює вже зараз.