Пристрій для зчитування мозку розшифровує думки з дивовижною точністю

Деталі

В останні роки вчені вдосконалили технологію, яка зчитує та інтерпретує складні сигнали мозку, які виникають під час нашої звичайної діяльності. Вона навіть уже допомогла людям з мовленнєвими проблемами відновити певний рівень комунікативних здібностей. Досі значна частина цієї роботи полягала в перекладі частково вокалізованої або мімічної мови людини в слова або аудіо. Але вчені з Каліфорнійського технологічного інституту, схоже, проклали новий шлях у цій новій галузі, створивши пристрій інтерфейсу "мозок-машина" (BMI), який може перекладати внутрішнє мовлення, принаймні на рудиментарному рівні.

Дивіться також Пацієнт з імплантатом Neuralink перемагає в іграх здорових людей, але не все так чудово

Дослідники залучили до участі у своєму дослідженні двох людей з травмами спинного мозку. Обом імплантували електроди в супрамаргінальну звивину — ділянку мозку, яка, згідно з попередніми дослідженнями, є важливою для формування внутрішнього мовлення.

Протягом трьох днів добровольців навчали уявляти, як вони вимовляють різні існуючі слова (поле бою, ковбой, пітон, ложка, плавання і телефон) і два безглузді й повністю вигадані слова (ніфзіг і біндіп). Їхній мозок у цей час відстежували за допомогою приладів.

Початкові вимірювання були введені в комп'ютерну модель, яка намагалася розшифрувати та інтерпретувати сигнали мозку добровольців, коли вони думали про те, щоб вимовити ці слова під час наступної сесії, що проводилася в реальному часі.

Як і передбачалося, дослідники виявили унікальну активність мозку в супрамаргінальній звивині, коли добровольці обдумували свою майбутню мову, порівняно з тим, як вони її вимовляли, що підтверджує ідею про те, що вона відіграє важливу роль у цьому процесі.

Загалом модель з точністю в 79% передбачила внутрішнє мовлення

першого суб'єкта і з точністю 23% – мовлення другого суб'єкта.

Ця робота є підтвердженням концепції високоефективного BMI внутрішнього мовлення,
– пишуть автори у своїй статті.

Очевидно, що це дослідження є лише ранньою ілюстрацією потенціалу цієї технології. Враховуючи значну різницю між результатами двох добровольців, також очевидно, що вченим ще багато чого належить дізнатися про те, як працює наш мозок, щоб виробляти внутрішнє мовлення. І ми, ймовірно, ще дуже далекі від того, щоб використовувати ці пристрої для ефективного перекладу думок людини, яка не має можливості зовнішньої комунікації, наприклад, людей із синдромом замкненого простору, що було б особливо важливим застосуванням для таких людей та їхніх близьких.

Окрім медичного застосування, вміння розшифровувати сигнали мозку, які підкреслюють внутрішнє мовлення та думки, може призвести до більш радикальних можливостей у майбутньому. Людство, наприклад, могло би створити інтерфейси, які дозволять спілкуватися на відстані. Таким чином, поєднання різних видів технологій між мозком і машиною може колись зробити можливим певну форму читання думок.