Чому в Україні сильна ІТ-інженерія – що про це кажуть науковці та вчителі

Редакція 24 Каналу завдяки GlobalLogic запитала науковців, освітян та ІТ-фахівців – як склалось, що в Україні зросла сильна ІТ-інженерія?

Дивіться також Apple подає позов проти відомого інсайдера через серйозний витік інформації про iOS 26 

З чого все починалося?

"Гелікоптер, гасова лампа, протигаз, унікальні ракетні двигуни, перші комп'ютери та найбільший в світі літак, Grammarly та багато іншого. До створення всього цього доклалися українці", – розповідає Антон Лягуша, Академічний директор магістерської програми "дослідження пам'яті та публічна історія" в Kyiv School of Economics.

За його словами, значну і могутню інженерну традицію Україна мала ще за імперських часів, коли на наших землях почалася модернізація – від будівництва залізниць до розвитку важкої та видобувної промисловості та процесів урбанізації.

Лягуша наголошує, що розвиток вітчизняної інженерії в радянський період був пов'язаний зі сталінською індустріалізацією. Тоді Україна була центром інженерії – тут будувались літаки "Антонов", ракети "Південмашу", розвивалася харківська радіоелектроніка. Держава робила ставку на математику й фізику, готуючи тисячі спеціалістів. Цей інтелектуальний капітал став фундаментом сучасної інженерії.

"Тисячі інженерів та науковців отримали високий рівень освіти, і ця культура точних наук стала основою для майбутньої ІТ-індустрії", – говорить Антон Лягуша.

Після розпаду СРСР багато спеціалістів залишилися без роботи, але саме тоді вони відкрили для себе інтернет і глобальний ринок. Українські програмісти швидко зарекомендували себе як сильні аутсорсери, а згодом почали створювати власні продукти. Іноземні компанії відкривали тут офіси, а всередині країни формувалися ІТ-кластери й спільноти, які розвивали культуру знань і підприємництва.

Сьогодні українські інженери відомі не лише знаннями, а й здатністю працювати в кризових умовах. Війна зробила ІТ частиною цифрової оборони – це і кіберзахист, і "Фламінго", і дрони і, врешті, – "Дія".

ІТ-галузь стала одним із головних драйверів економіки, а українські розробники – символом креативності й стійкості, які творять не лише код, а й майбутнє країни, 
– підсумовує Антон.

Що стало фундаментом?

Ректорка Національного університету "Львівська Політехніка" Наталя Шаховська вважає, що саме потужна математична та інженерна школа, закладена впродовж XX століття, стала фундаментом для сучасного ІТ-сектору.

"Перш за все, це сталося завдяки сильній математичній та інженерній школі, сформовані в роки окупації України радянським союзом, та наявності сильних університетів, де технічна освіта була в пріоритеті", – розповідає пані Наталя.

Вона додає, що важливу роль відіграли й сучасні фактори – зростання попиту на ІТ-спеціалістів, доступ до глобального ринку, розвиток технічних університетів та активна техноспільнота, що сприяла горизонтальному обміну знаннями та менторству.

Водночас це далеко не все, адже на думку першого проректора Українського католицького університету Ярослава Притули, також відіграла роль освітня традиція та культура розв'язання задач. Історично мережа фізико-математичних шкіл, олімпіад і наукових центрів виховувала покоління з розвиненим алгоритмічним мисленням.

В Україні сильна ІТ-інженерія виросла з глибоких математичних та інженерних традицій, що формувались історично, зокрема у Львівській математичній школі та інших наукових центрах. Також, мережа фізико-математичних шкіл і олімпіад виховувала покоління з розвиненим алгоритмічним мисленням, а радянські індустрії оборонного й космічного призначення піднімали планку інженерної культури, 
– розповідає Притула.

Він наголошує на культурній цінності освіти, оскільки батьки дуже дбають за освіту дітей, та вміння знаходити оптимальні рішення в умовах обмежених ресурсів створили ґрунт для появи перших ІТ компаній та їх швидкої інтеграції у світовий ІТ-ринок у 1990-х з подальшим зростання частки та якості українського ІТ у світі.

"У новітній час університети, як-от УКУ, додали нового поштовху, поєднавши сильну технічну підготовку з креативністю та підприємницьким мисленням. Сьогодні позиції України підсилює англомовність спільноти, активна культура обміну знаннями та зростання продуктового сегменту", – зазначає Ярослав Притула.

Як стійкість до викликів допомогла досягти вершин?

Українські інженери сформувалися у країні, що пережила економічні кризи, революції та війну, зберігаючи високу якість роботи.

"Українські ІТ-фахівці звикли працювати в умовах нестабільності та обмежень, і саме це зробило їх креативними, гнучкими та ефективними. За роки незалежності Україна пройшла через дві революції, періоди гострої економічної нестабільності, різкі девальвації гривні та повномасштабну війну, яка, на жаль, триває й сьогодні. Попри це, ІТ-індустрія зросла з майже нульового рівня на початку 2000-х до 5% ВВП у 2022 році", – розповідає Андрій Яворський, SVP, Head of Strategy and Operations, Europe, GlobalLogic.

З перших курсів університету майбутні інженери вчилися працювати в умовах жорсткої конкуренції, розв'язувати складні задачі за мінімальних ресурсів, що загартувало їх і зробило стійкими до викликів, каже зазначає Андрій. 

"Під час війни понад 300 000 фахівців продовжили виконання проєктів без зривів, швидко налагодивши віддалену роботу, відкривши тимчасові офіси та відновивши інфраструктуру. Багато хто паралельно займався волонтерством і кіберзахистом на національному рівні", – каже Яворський.

Андрій наголошує, що не можна не відзначити сильну математичну та STEM-підготовки. Фундаментальні знання з математики та природничих наук стали надійною основою українського ІТ-таланту, навіть попри те, що університети часто не встигали за найновішими світовими технологіями.

Знання, отримані в системі освіти, були достатнім фундаментом для подальшого розвитку. У світі є чимало країн із набагато меншим відсотком ІТ-інженерів відносно населення, проте більшими ресурсами, що робить Україну особливою та унікальною.

Спеціалізовані фізико-математичні ліцеї у Києві, Львові, Харкові та інших містах щороку готують переможців національних і міжнародних олімпіад, відзначає Яворський.

На його думку, ще однією передумовою є глобальний погляд із локальним корінням. З початку 2000-х українські інженери виходили на глобальний ринок, при цьому залишаючись у країні та розвиваючи локальні ІТ-хаби в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі.

"Сьогодні понад 90 % фахівців працюють із закордонними клієнтами, переважно з Європи та Північної Америки. Це не лише принесло валютний виторг, а й дозволило "імпортувати" в Україну передові технології, методології та стандарти роботи. Такий досвід сформував покоління інженерів, які однаково впевнено почуваються і в стартап-середовищі, і в міжнародних корпораціях", – каже Андрій Яворський.

Сьогодні українська ІТ-спільнота поєднує академічну глибину з гнучким мисленням, швидкою адаптацією та відкритістю до нових ідей.

Анна Щербакова, операційна директорка GlobalLogic Ukraine, розповідає, що українські ІТ-фахівці виросли в країні, яка за кілька десятиліть пройшла через економічні кризи, революції та нині переживає повномасштабну війну. Кожен із цих викликів вимагав швидко адаптуватися, працювати в умовах невизначеності та знаходити рішення без ідеальних ресурсів.

Коли у 2000-х українські інженери почали виходити на глобальний ринок, вони вже мали цю стійкість і здатність діяти під тиском, тож легко переймали досвід у міжнародних клієнтів і водночас розвивали власні ІТ-хаби. Так сформувалося покоління, яке поєднує глибокі знання з гнучкістю, креативом та відкритістю до нових ідей,
– наголошує Анна.

Цікаві факти та досягнення українських інженерів

• Понад 200 000 школярів щороку беруть участь у Малій академії наук України, зокрема з роботами у галузі математики та комп'ютерних наук.
• Україна – у топ-15 країн світу за загальною кількістю медалей на Міжнародній математичній олімпіаді.
• 90% українських ІТ-фахівців працюють із закордонними клієнтами, зберігаючи та розвиваючи локальні хаби.

Тож, якщо підбити підсумки, то українська ІТ-інженерія – це поєднання багаторічної академічної традиції, стійкості до викликів і глобальної відкритості. Саме це дозволяє інженерам з України створювати інноваційні рішення, що впливають на світову технологічну індустрію.