Вчені на крок ближче до розгадки таємниці марсіанського метану

Виявлення метану в атмосфері Марса – це важливе відкриття. Та вчені не знають, звідки він там береться. Окрім того, не зрозумілим лишається те, чому періодично концентрація метану виростає. Це може означати, що мікроби жили або живуть на Червоній планеті. Та, ймовірно, що метан там з'являється не через їхню життєдіяльність. Цьому можуть сприяти геологічні процеси, які пов'язані із взаємодією гірських порід, води та тепла.

Цікаво Huawei представила низку нових продуктів на базі операційної системи HarmonyOS 2

Фотографія Марса зроблена гелікоптером Ingenuity / Фото NASA

Куди зникає марсіанський метан

Перш ніж ідентифікувати джерела метану на Марсі, вчені повинні розв'язувати питання, чому одні інструменти виявляють газ, а інші – ні? Марсохід NASA Curiosity неодноразово виявляв метан прямо над поверхнею кратера Гейл. Але водночас орбітальний апарат ExoMars Trace Gas Orbiter не виявив метан вище, в марсіанській атмосфері.

Дослідники припустили, що розбіжність між вимірами метану двома апаратами відбувається через різницю в часі: 

• Оскільки Curiosity потрібно багато енергії, спектрометр (Tunable Laser Spectrometer, TLS) працює в основному вночі, коли ніякі інші інструменти Curiosity не працюють. Марсіанська атмосфера вночі спокійна, тому метан, що просочується з-під землі, накопичується біля поверхні, де Curiosity може його виявити.
• Trace Gas Orbiter, з іншого боку, вимагає сонячного світла для визначення метану на висоті близько 5 кілометрів над поверхнею.

Цікаво Як марсохід Perseverance зробив своє найпопулярніше селфі: відео

Будь-яка атмосфера біля поверхні планети протягом дня проходить цикл. Тепло від Сонця немов збовтує атмосферу і тепле повітря підіймається вгору, а холодне опускається. Таким чином, метан, який утримується біля поверхні вночі, змішується з іншими газами в атмосфері протягом дня, що розбавляє його до рівня, який неможливо виявити з орбітального апарату,
– ділиться думками вчений-планетолог Джон Мур.

Марсохід Curiosity перевірив це припущення, порівнюючи дві денні проби марсіанського повітря з однією нічною. Виявилося, що Джон Мур мав рацію й вночі концентрація метану набагато вища, ніж вночі. 

Більше про дослідження Червоної планети NASA хоче відправити на Марс великий дослідницький вертоліт

Нова загадка: куди дівається метан

Вчені вважають, що кратер Гейл, де працює Curiosity, не є унікальним і невловний газ можна відшукати на всій планеті. Метан – це доволі стабільна молекула, тому має протриматися в атмосфері Марса близько 300 років, перш ніж сонячне випромінювання знищить її. 

В цьому і полягає загадка, адже згідно з цією теорією метану в атмосфері Червоної планети має бути так багато, що Trace Gas Orbiter без проблем би мав виявити його. Але ми спостерігаємо зовсім протилежну ситуацію, коли апарат якщо і виявляє молекули газу, то в малій кількості.

Вчені поки не мають однозначної відповіді щодо механізму швидкого руйнування газу. Тому перед науковцями стоїть два питання, які потрібно розв'язати: звідки береться та куди пропадає марсіанський метан.