Науковий журнал без жодних пояснень відкликав статті одного з провідних учених в історії світу

Чому зникли праці засновника квантової фізики?

Німецький фізик Макс Планк став одним із піонерів квантової механіки на початку 20 століття. Він отримав Нобелівську премію з фізики у 1918 році за відкриття квантів енергії. Протягом десятиліть ніхто не піддавав сумніву його доброчесність чи наукові здобутки. Тому двоє істориків науки відчули справжнє здивування, коли виявили, що авторитетний науковий журнал незрозумілим чином відкликав дві статті Планка, написані ще у 1940-х роках. Про цей інцидент повідомляє видання Ars Technica.

Дивіться також Енергетичний прорив: новий матеріал перетворює звичайне сонячне світло на ультрафіолет 

Журнал Naturwissenschaften, який сьогодні має назву The Science of Nature, зазвичай залишає відкликані статті доступними для завантаження, додаючи велику позначку "RETRACTED" поверх тексту. Проте у випадку з роботами Планка редакція повністю видалила матеріали. Замість них читачі бачать порожні сторінки та порожні PDF-файли з коротким поясненням, що статті відкликали через порушення правил публікації.

Історик фізики Ів Жінграс з Університету Квебеку в Монреалі випадково помітив ім'я Планка у списку Нобелівських лауреатів на сайті Retraction Watch. Це настільки вразило дослідника, що він залучив свого колегу Магді Хелфауї з Університету Квебеку в Труа-Рів'єр для розслідування причин такого рішення. Науковці виклали свої аргументи у препринті, який опублікували в архіві фізичних досліджень arXiv.

Пошуки істини вивели дослідників на неочікуваний слід. Чинна головна редакторка видання Сюзанна Скарлата з Вустерського політехнічного інституту навіть не знала про факт відкликання статей, поки до неї не звернулися журналісти.

Це божевілля. Я не розумію, чому на них наклали прапорці. Думаю, це просто сталося через їхній алгоритм. Це помилка, яку вони, ймовірно, мають виправити, 
– прокоментувала головна редакторка журналу Сюзанна Скарлата.

Жінграс і Хелфауї припускають, що відкликання відбулося через нерозуміння видавцем практики публікацій минулого або ігнорування контексту епохи. Формальною причиною стало порушення авторських прав, хоча до змісту самих робіт претензій немає. Обидві статті є філософськими роздумами про природу наукового пізнання. Аналіз метаданих показав, що записи DOI для обох праць створили у квітні 2005 року, коли більшість видань масово переходили на електронний формат та інтегрували історичні архіви у свої онлайн-бази.

• Перша стаття під назвою "Значення та межі точної науки" побачила світ у 1942 році. Вона базувалася на лекції, яку Планк прочитав у Берліні роком раніше. У той час було звичною практикою публікувати один і той самий матеріал у різних форматах: як окрему брошуру, статтю в іншому журналі чи частину антології есеїв. Проте сучасні алгоритми видавництва Springer Nature сприйняли це як "дублювання публікації".
• Друга стаття "Природнича наука і реальний зовнішній світ" вийшла у 1940 році. Вона не мала копій в інших виданнях, але того ж року вчений Алоїз Мюллер опублікував критику есею Планка. Планк відповів на цю критику в тому ж журналі через кілька місяців, використавши ідентичну назву. Історики вважають, що сталася помилка каталогізації – алгоритмічний інструмент просто заплутався у двох різних статтях з однаковими заголовками від різних авторів.

Сьогодні наукові видавництва перетворилися на великі комерційні групи, які дуже ретельно захищають авторські права та прагнуть прибутку. Наприклад, Springer Nature продовжувала пропонувати порожні файли Планка за ціною 39,95 долара за штуку. Попри те, що Макс Планк помер у 1947 році, а його роботи в більшості країн уже стали суспільним надбанням, автоматизовані системи продовжують застосовувати до них сучасні стандарти боротьби із самоплагіатом.

Ситуація набула гостроти, коли видавець заблокував редакційну колонку Скарлати, у якій вона хотіла роз'яснити це питання. Представники Springer Nature відмовилися давати розгорнуті коментарі, посилаючись на конфіденційність інформації про відкликання.

Хто б це не зробив, мені байдуже. Просто поверніть їх у базу даних. З інтелектуальної точки зору це неприйнятно, 
– заявив історик фізики Ів Жінграс з Університету Квебеку в Монреалі.

Видалення таких матеріалів не просто створює технічні незручності, а й спотворює історичний літопис науки. Хоча статті все ще можна знайти в інтернет-архівах, їхня відсутність в офіційних базах даних створює хибне враження про діяльність великого вченого.