Тема тижня: Понеділок 11 квітня 2011 року надовго закарбується у пам’яті мінчан

Теракт, а саме так майже одразу класифікували трагедію білоруські стражі порядку, забрав життя більше десятка осіб. Ще близько двох сотень людей отримали поранення. Кому потрібно знищувати населення у країні, яка ні з ким не воює, - для білорусів стало страшною та незрозумілою загадкою.

“Якщо чесно, я не знаю кому в нашій країні що потрібно і хто що хоче. Я не знаю, це якесь звірство, якщо комусь не подобається уряд, то причому тут люди, які загинули тут. Я вчора бачила як загинув 13-річний хлопчик, причому він тут, якщо комусь не подобається уряд”, - каже мешканка Мінська Надія Жданович.

Розводили руками і експерти, для яких саме поняття “теракт” уже стало буденністю, проте “теракт по-білоруськи” виявився шокуючою несподіванкою.

“Яка логіка цього теракту? Дуже важко зрозуміти. Адже Білорусь не має конфлікту з ісламістами, і не бере участь у операціях на Кавказі. Хто ж стоїть за цим всім? Ніхто з точністю цього не скаже”, - заявив аналітик Павло Фенгельхауер.

Не забарилось з оприлюдненням версій трагедії білоруське КДБ. У комітеті Держбезпеки запропонували пояснення на всякий колір і смак. Перша версія: теракт для дестабілізації ситуації в країні і знищення авторитету чинної влади. Згідно з другою, винні у трагедії молодіжні екстремістські організації. Остання версія: організаторами теракту можуть бути психічно хворі люди.

На те, щоб посадити за ґрати перших підозрюваних, білоруським правоохоронцям знадобилось близько доби. У вівторок представники прокуратури заявили про затримання кількох осіб, причетних до трагедії. А вже у середу Президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив теракт у мінському метро розкритим.

Бацька повідомив, що двоє затриманих повністю визнали свою провину. Білоруська влада також стверджує, що злочинці взяли на себе відповідальність за два інших вибухи - у Мінську на День Незалежності 3 липня 2008 року та у Вітебську 23 вересня 2005 року. Слідству залишилось небагато завдань, проте найскладніших - знайти замовників злочину.

“Мета зрозуміла - дестабілізація ситуації у нашій країні. Є певні ознаки, за якими нами встановлено злочинця”, - сказав заступник генпрокурора Білорусі Андрій Швед.

Не вірять словам влади білоруські опозиціонери. Вони впевнені: теракт - справа рук режиму Лукашенка, адже саме у такий жорстокий спосіб можна відвернути увагу населення від економічних проблем і налаштувати усіх проти опозиції.

“Я думаю, ці теракти якраз на руку білоруській владі: по-перше, відвертає населення від економічних проблем, а по-друге, дає владі можливість зачистки політичного поля опозиції”, - каже співголова Білоруських християнських демократів Олексій Шеїн.

Жодна з оприлюднених версій слідства поки не перетворилась з гіпотези на доведений факт. З п'яти людей, затриманих правоохоронцями, під арештом залишились двоє - можливий виконавець злочину та його співучасник. 14 квітня Мінськ спробував повернутись до нормального життя: повністю відновилась робота метрополітену. Відкрили навіть сумнозвісну станцію "Жовтнева", на якій розпрощались з життям більше десятка людей.

Та впевненість влади у тому, що у справі трагедії 11 квітня можна скоро поставити крапку, не знаходить підтримки серед експертів та пересічних людей. Для них цей теракт - досі з багатьма невідомими.

Паніці після білоруського теракту вдалось перетнути кордони. Вже, у четвер псевдобомби знайшли у київському метро. Ввечері 14 квітня столичну станцію метрополітену "Університет" перекрили, пасажирів евакуювали. Причиною для таких заходів стала коробка з фаст-фуду, з якої стирчали дроти.

“Згодом встановили, що в цьому пакеті містився мобільний телефон і дроти, можна припустити, що цей предмет схожий на муляж, але такий жарт, злий жарт, може тягнути на порушення кримінальної справи за статтею 296, тобто хуліганство, і покарання за такі жарти може бути до 7 років позбавлення волі”, - каже речник УМВС м. Києва Володимир Поліщук.

Наступний, нібито, вибуховий пристрій шукали вже на Шулявці. Тривога і тут була хибною, адже у підозрілому кейсі виявили лише канцелярське приладдя. Але навіть з незручностями, кияни за таку пильність стражам порядку лише вдячні.

“Все може бути. Чому він пожартував у метрополітені у Білорусі? Будь-який дзвінок треба перевіряти”, - вважає Оксана (Україна, Київ)

Дякують з пильність киянам і силовики. Кажуть, жарти жартами, але перевіряти кожен такий випадок необхідно і за звичайної ситуації. Тим більше, після 11 квітня у Мінську.