Тема тижня: Сплески попиту на ринку продовольства триватимуть і надалі
Сплески попиту на ринку продовольства стали звичним явищем в Україні. Після гречки з полиць українських магазинів почало зникати й інші продукти.
Та якщо дефіцит гречки ще можна пояснити недостатніми обсягами виробництва, то куди поділось борошно, коли в Україні вдоволь зерна, зрозуміти важко навіть експертам. В уряді кажуть, в усьому винен національний менталітет.
"Реально, ціна стабільна на муку і скрізь мука є. Але ж вдалося спровокувати таку ситуацію. На жаль, наше населення ще ментально в тих роках, коли були дефіцити", - каже прем'єр-міністр України Микола Азаров.
"Мені здається, українці надмірно захопились ажіотажем навколо цього продукту. Повірте мені, вже через три місяці ця тема зникне з інформаційних повідомлень. А ті, хто набрали гречку, вони ще будуть до осені її споживати", - каже перший заступник голови АМКУ Юрій Кравченко.
Ажіотаж на борошно виник майже так само, як і на гречку. Спочатку підприємства повідомили, що не будуть його виробляти через нерентабельність. Мовляв, паливо росте у ціні, пшениця подорожчала, а підвищувати ціни на кінцевий продукт держава забороняє. Покупці миттєво відреагували і змели борошно з полиць магазинів.
"Звичайно, що коли люди починають купувати двох або трьохмісячну норму за короткий період, то це призводить до того, що подорожчання, яке мало б відбутись на 5% або на 3%, воно починає шалено зростати, безумними темпами. Це призводить до того, що гречка стає 25 гривень", - каже керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА Марія Колесник.
На думку експертів, головною причиною дефіцитів стала система держрегулювання цін на соціальні продукти. Адже за умов зарегульованості виробникам стає невигідно працювати на внутрішній ринок. А якщо продукт не можна відправити на експорт, то й виробляти його бажаючих буде не багато.
"Виробникам гречки жорстко встановлена рентабельність. До 5%. Тому у нас гречка практично завжди всіма виробниками сіється за залишковим принципом. Тому ми сьогодні отримали таку ситуацію з гречкою", - каже генеральний директор Української торгівельної асоціації Ігор Кишко.
Та світові тенденції до подорожчання агросировини не оминуть Україну. Тому політика адміністративного стримування цін неефективна, кажуть експерти.
"Уряд повинен дати їм купити по реальним і адекватним цінах. Інакше будуть виникати такі "пожежі". Виробник буде казати, що я не можу виробляти це по тій ціні, бо я більше витрачаю на те, щоб виробити це. А відповідно споживач буде казати, що влада ти погана, бо в мене ціни виросли", - каже керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії ААА Марія Колесник.
Тож, замість того, аби знищувати виробництво, обмежуючи максимальні роздрібні ціні на соціальні продукти, фахівці нагадують про такий інструмент як адресна підтримка незахищених верств населення.