29 жовтня, 14:22
4

Найкоротша війна в історії: як доля цілої держави вирішилася за 38 хвилин

Між Британською імперією та Султанатом Занзібару 27 серпня 1896 року спалахнула війна, яка увійшла в історію як найкоротша у світі. Військове протистояння тривало близько 38 хвилин і завершилося повною перемогою британців.

Причиною конфлікту стала боротьба за владу після смерті султана, адже новий претендент на престол не влаштовував британську сторону. Про те, чому доля Занзібару вирішилася менш ніж за годину, розповідає History Extra.

Чому між Британією та Занзібаром спалахнула війна

Занзібар – архіпелаг біля східноафриканського узбережжя сучасної Танзанії – мав стратегічне значення завдяки розташуванню в Індійському океані та торговельним шляхам. У 1890 році він став британським протекторатом. Формально островами керував султан, однак політичний і військовий вплив належав Британській імперії.

Британців цікавив контроль над торговельними маршрутами між Британською Індією та Європою. Водночас вони прагнули посилити свої позиції в Африці на тлі конкуренції з іншими європейськими державами, зокрема Німецькою імперією.

Де розташований Занзібар: дивіться на карті

Ще одним важливим питанням була работоргівля. Занзібар протягом тривалого часу залишався одним із головних її центрів у Східній Африці, а британці проводили кампанію проти цього промислу.

Безпосереднім приводом до війни стала смерть султана Хамада бін Тувайні в серпні 1896 року. Його наступником без згоди британців проголосив себе двоюрідний брат Халід ібн Баргаш. За наявними припущеннями, Халід міг отруїти попереднього правителя, однак це не було підтверджено.

Британська влада підтримувала іншого претендента – Хамуда бін Мохаммеда. Халід, якого вважали прихильником Німеччини, становив загрозу для британського панування в регіоні.

Хамуд бін Мохаммед / Архівне фото

Новий претендент на престол не збирався відступати. Він укріпив султанський палац і зібрав понад 2 800 прихильників, озброєних, зокрема, артилерією та кулеметами. У гавані також перебувала королівська яхта з невеликим озброєнням.

У відповідь британці зосередили біля узбережжя військові кораблі та висунули Халіду ультиматум. Він мав зректися престолу до 9:00 ранку 27 серпня 1896 року, інакше британці погрожували застосувати силу.

Халід відмовився виконувати вимогу й продовжив підготовку до протистояння.

Як почалася найкоротша війна в історії

О 9:02 ранку 27 серпня британські військові кораблі під командуванням контр-адмірала Гаррі Роусона відкрили вогонь по султанському палацу. Обстріл швидко зруйнував будівлю, а королівська яхта, яка фактично була єдиним представником занзібарського флоту, затонула.

Після артилерійського удару на берег висадилися британські моряки та морські піхотинці. Вони просунулися до палацу, що палав, і практично не зустріли організованого опору.

Будівля султанського гарему після обстрілу / Архівне фото

Усього приблизно за 38 хвилин війська Халіда зазнали поразки. Водночас у джерелах є розбіжності щодо тривалості бойових дій. Дехто стверджує, що вони тривали 45 хвилин.

Сам Халід утік до німецького консульства, де шукав притулку. Згодом він залишився у вигнанні, а під час Першої світової війни потрапив до рук британців.

За оцінками, внаслідок цього короткого протистояння близько 500 людей загинули або дістали поранення. Британська сторона зазнала лише однієї втрати.

Що сталося із Занзібаром після війни

Після перемоги британці посадили на престол свого кандидата – Хамуда бін Мохаммеда. Новий султан фактично залежав від британської влади, яка завдяки військовій операції зміцнила контроль над архіпелагом.

Англо-занзібарська війна стала прикладом переваги європейських імперських держав у військових технологіях над місцевими силами. Вона також відображала ширший процес колоніального поділу Африки між європейськими державами наприкінці XIX століття, відомий як "бійка за Африку".

Британські моряки позують із захопленою гарматою біля палацу султана / Архівне фото

Британський протекторат над Занзібаром припинив існування 10 грудня 1963 року. Тоді архіпелаг здобув незалежність і став членом Співдружності Націй.

Пов'язані теми: