Ви не впізнаєте цей Київ: що було на місці сучасного Лівого берега
Сьогодні на Лівому березі Києва розташовані багатоповерхівки, торговельні центри, станції метро та великі житлові масиви. Однак ще трохи більше ніж сто років тому ця частина столиці мала зовсім інший вигляд. Тут були невеликі села, слобідки, хутори, поля та дачні поселення, а адміністративно ці землі взагалі належали до Чернігівської губернії.
Історія перетворення Лівобережжя на частину Києва почалася у 1920-х роках. У жовтні 1923 року ухвалили рішення про масштабне розширення міських меж, до яких мали увійти десятки приміських населених пунктів. Так поступово до столиці приєднали Дарницю, Микільську та Воскресенську Слобідки, Позняки й інші поселення, пише 24 Канал.
Чому Лівобережжя не було частиною Києва
До 1923 року території сучасного Лівого берега адміністративно належали до Чернігівської губернії. Місцеві поселення були пов'язані з Києвом економічно, адже їхні мешканці регулярно їздили до міста, торгували та працювали там. Однак формально це були окремі населені пункти за Дніпром.
Ситуація змінилася після адміністративно-територіальної реформи 1923 року. У жовтні Рада народних комісарів УСРР ухвалила рішення про розширення Києва. До міської території включили Воскресенську, Микільську та Кухмістерську Слобідки, Стару й Нову Дарницю, Позняки та інші землі.
Загалом площа міста збільшилася більш ніж на 10 тисяч десятин за рахунок Лівобережжя.
Якими були майбутні райони Києва
Дарниця. Масове заселення цієї місцевості почалося у другій половині XIX століття, коли будували залізницю Київ – Полтава. Тут оселялися залізничники, згодом з'явилися майстерні, заводи та інші підприємства.
У 1923 році Дарницю включили до меж Києва, але остаточно підпорядкували Київській міськраді лише у 1927 році. У 1935 році вона стала центром Дарницького району.
Як змінилась Дарниця / bigkyiv.com.ua, Artmka
Микільська Слобідка. Колись це було окреме поселення на березі Дніпра, яке належало до Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. З 1903 року воно стало адміністративним центром Микільсько-Слобідської волості, а у 1923 році увійшло до меж Києва.
У 1970 – 1980-х роках значну частину старої забудови знесли, а на її місці почали зводити сучасний житловий масив Лівобережний.
Як змінилась Микілька Слобідка / secret_city_, bzh.life
Воскресенська Слобідка. На її місці сьогодні розташований Воскресенський житловий масив. У 1923 році поселення приєднали до Києва. Проте його історія не закінчилася разом із цим рішенням: під час Другої світової війни, у вересні 1943 року, німецькі військові спалили Слобідку, готуючись до оборони столиці. Після війни місцеві жителі відбудовували свої оселі, але у 1960 – 1980-х роках приватну забудову поступово замінили багатоповерхівками.
Як змінилась Воскресенська Слобідка / Літературний Лівий берег, pamyatky.kiev.ua
Позняки. Ця місцевість також має сільське минуле. У жовтні 1923 року її включили до розширених меж Києва, хоча адміністративне підпорядкування окремих поселень ще деякий час залишалося неоднозначним. Сьогодні про колишнє село нагадує назва одного з найбільших житлових масивів столиці.
Як змінились Позняки / FB: Позняки Осокорки Харківський, bigkyiv.com.ua
Коли Лівий берег почав набувати сучасного вигляду
Приєднання до Києва не означало, що села одразу перетворилися на міські райони. Цей процес тривав десятиліттями. У квітні 1935 року створили Дарницький район, до якого увійшли 18 населених пунктів Лівобережжя. Водночас значна частина територій і надалі зберігала сільську забудову.
Справжня масштабна перебудова почалася вже у другій половині XX століття. У 1950 – 1980-х роках на Лівому березі активно будували промислові підприємства, житлові масиви, дороги та транспортну інфраструктуру. На місці колишніх сіл з'являлися багатоповерхові будинки, а назви старих поселень залишалися на карті столиці.