Навіть Київ упав, а воно вистояло: яке українське місто хан Батий так і не зміг захопити
У XIII столітті монгольська армія під проводом хана Батия підкорювала одне місто за іншим. Після падіння багатьох великих центрів Євразії ординці у грудні 1240 року захопили й Київ.
Однак на шляху монгольського війська трапилася фортеця, яку завойовники так і не змогли взяти штурмом. Йдеться про Кременець на Волині, який зумів вистояти перед навалою Батия, пише Інформаційний регіональний портал "Тернопільщина".
Чому монголи не змогли захопити Кременець
На початку 1241 року військо хана Батия дісталося території історичної Південної Волині. Однією з цілей монголів став Кременець, однак захопити цю фортецю виявилося значно складніше, ніж підкорити інші міста.
Перевагою монгольської армії були потужні облогові знаряддя, зокрема метальні машини, які називали "пороками", та тарани. З їхньою допомогою вони легко руйнували традиційні дерев'яно-земляні вали руських міст. Проте розташування Кременця створювало для монгольської армії серйозні перешкоди.
Фортеця стояла на Замковій горі, яку сьогодні називають горою Бона. Її висота становить близько 400 метрів над рівнем моря, а стрімкі схили та скеляста місцевість ускладнювали наближення до укріплень. Монголи не могли підкотити важкі облогові машини достатньо близько до стін, щоб ефективно їх атакувати.
Замкова гора / Картина Наполеона Орди
За переказами, оборонці Кременця також використовували зимову погоду на свою користь. Вони нібито поливали схили гори водою, через що підступи до фортеці вкривалися льодом. Це ускладнювало пересування нападників і робило штурм ще небезпечнішим.
Зрештою хан Батий вирішив не продовжувати облогу. Монголи спалили передмістя Кременця і рушили далі, так і не захопивши саму фортецю.
Як Кременець усе ж зруйнували
Попри невдалу спробу штурму, монголи згодом домоглися знищення укріплень Кременця іншим способом. У 1261 році на Волинь прибув татарський воєначальник Бурундай із великим військом.
Замість того щоб знову йти штурмом, він висунув руським князям вимогу зруйнувати свої головні фортеці, які були загрозою для Орди.
Волинський князь Василько Романович був змушений погодитися на ці умови та наказав знищити дерев'яні укріплення Кременця. Так фортеця, яку не вдалося захопити військовою силою, зрештою втратила оборонні споруди через дипломатичний шантаж.
Руїни Кременецького замку / Фото Wikimedia Commons
Згодом, уже за часів Великого князівства Литовського, замок відбудували в камені. До наших днів збереглися його руїни, які розташовані на горі Бона в Кременці Тернопільської області.