Про це мовчали десятиліттями: навіщо СРСР підірвав ядерну бомбу на Харківщині
9 липня 1972 року на Харківщині Радянський Союз здійснив підземний ядерний вибух потужністю 3,8 кілотонни. Секретну операцію провели поблизу селища Хрестище.
Чим закінчився експеримент із "мирним атомом" і чому його наслідки приховували десятиліттями, пише Український інститут національної пам'яті.
Навіщо СРСР підірвав ядерний заряд на Харківщині
У 1960-х роках на Харківщині розвідали Західно-Хрестищенське газоконденсатне родовище. Його запаси оцінювали приблизно у 300 мільярдів кубометрів газу, що робило його одним із найбільших у Європі. Видобуток розпочали невдовзі після завершення розвідувальних робіт.
Наприкінці 1971 року на родовищі вже працювали 17 експлуатаційних свердловин. Водночас видобуток ускладнювався аномально високим внутрішньопластовим тиском, який сягав 400 атмосфер.
Під час буріння свердловини №35 сталася аварія. Через помилку газ почав масово виходити назовні. Щоб запобігти його детонації, витік підпалили. Над свердловиною утворився величезний факел, який безперервно горів протягом року.
Газовий факел / Фото Вікіпедія
Радянська влада вирішила застосувати ядерний вибух, щоб перекрити витік під землею. Такий метод уже використовували в Узбецькій і Туркменській РСР. Його суть полягала в тому, щоб за допомогою вибуху спричинити зміщення порід і перекрити витік газу.
Експеримент у Хрестищі став частиною радянської програми "Мирні ядерні вибухи для народного господарства", яка діяла з 1965 до 1980 року. За цей час на території СРСР провели 124 подібні операції.
Як у Хрестищі провели секретну операцію "Факел"
9 липня 1972 року поблизу Хрестища на глибині 2 483 метрів підірвали ядерний заряд потужністю 3,8 кілотонни. Операція отримала кодову назву "Факел". Дозвіл на її проведення підписали генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв і голова Ради міністрів СРСР Олексій Косигін.
Підготовка тривала близько чотирьох місяців і відбувалася в умовах повної секретності. Місцевих жителів про справжню мету операції не попередили. Перед вибухом мешканцям Хрестища та сусіднього Першотравневого (нині Мирне) наказали залишити домівки й відійти на околиці населених пунктів.
Де розташоване Хрестище: дивіться на карті
Як розповідав Суспільному кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України Євген Малий, українські науковці виступали проти такого рішення.
Водночас російські фізики підтримували експеримент, оскільки планували використати його результати для наукових досліджень і захисту дисертацій.
За словами науковця, ядерний вибух був не єдиним способом зупинити витік газу. Однак радянське керівництво вирішило провести саме такий експеримент, зокрема для дослідження впливу ядерного заряду на населений пункт.
Якими були наслідки ядерного вибуху на Харківщині
Під час вибуху місцеві жителі відчули два потужні поштовхи. На кілька секунд газовий факел згас, однак згодом над місцем аварії утворилася хмара у формі ядерного гриба. Вона піднялася на висоту понад кілометр.
Очікуваного результату операція не дала. За оцінкою Євгена Малого, причиною стала помилка в розрахунках: потужності заряду не вистачило, щоб змістити породу й перекрити витік газу. Натомість вибух завдав шкоди навколишнім населеним пунктам.
Ядерний вибух / Фото GettyImages (ілюстративне)
У Хрестищі та Першотравневому пошкодило будинки, повибивало вікна, потріскалися стіни. Також відбулося радіаційне забруднення ґрунту та води. За даними дослідників, загинули кури, кози та бджоли, яких перед вибухом розмістили в спеціальних зонах для вивчення його впливу.
Місцевим жителям дозволили повернутися додому вже через пів години після вибуху. Відновлення пошкодженого житла коштом держави тривало понад рік. Водночас, за свідченнями місцевих жителів і дослідників, у наступні десятиліття в регіоні фіксували підвищений рівень онкологічних захворювань.
Як радянська влада приховала ядерний експеримент
Зрештою газовий факел вдалося загасити без застосування ядерної зброї. Навколо свердловини бульдозерами вирили котлован діаметром близько 200 метрів. У ґрунті зробили отвори, через які закачували важкі розчини. Після цього проклали трубу та заварили її, остаточно зупинивши витік.
Сам факт ядерного вибуху радянська влада засекретила. Мешканцям не повідомили, що саме сталося поблизу їхніх домівок. Люди продовжували жити на забруднених територіях, займатися господарством і користуватися водою з місцевих криниць.
Місце підземного ядерного вибуху у селі Хрестище / Фото "Україна Інкогніта"
Про Хрестищенський експеримент почали відкрито говорити лише після проголошення незалежності України. Водночас значна частина документів досі залишається в російських архівах, а українські матеріали почали відкривати після 2014 року.