Турборежим Верховної Ради: які основні рішення депутати ухвалили в 2019 році

З дня присяги депутатів Ради 9-го скликання українцям довелося вивчити нове слово – "монобільшість". Вперше в історії України її сформувала одна партія – "Слуга Народу". В перший же день обрали уряд і відправили на розгляд до Конституційного суду купу пропозицій президента: позбавляти мандату за прогули і кнопкодавство, право громадян писати законопроєкти, скорочення нардепів до 300.

Цікаво! Судова реформа Зеленського зламалася на старті: навіщо ВРП позбувається міжнародних експертів

Далі ухвалили закон про імпічмент Президента одразу у двох читаннях – чим вперше порушили регламент. Тоді пролунала скандальна фраза про "зелених чоловічків".

Тоді ж довелося вчити ще одне нове слово – "турборежим". Депутати засиджувалися до глибокої ночі, голосували законопроєкти один за одним: розблокували роботу Антикорупційного суду, перезапустили НАЗК. І виконали давню обіцянку ледь не усіх попередніх скликань – зняли депутатську недоторканність. Проголосували, аби цю статтю прибрали з Конституції.

А от президентські зміни до кримінального кодексу стали першим документом, який Рада провалила. В чому ж проблема? Аби повністю зняти недоторканність з народних обранців прибрати цю статтю з Конституції – замало. Щоб правоохоронці могли розслідувати злочини депутатів, треба було змінити ще кілька законів.

Що таке депутатська недоторканність? Це гарантія того, що депутата не притягуватимуть до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності без згоди на це парламенту. У теорії передбачалось, що недоторканність має сприяти ефективній роботі депутатів та гарантувати, що ніщо і ніхто не заважатиме їм реалізовувати свої права та обов’язки. Завдяки недоторканності депутати мали захист від можливого тиску з боку виконавчої і судової гілок влади – вона убезпечувала від немотивованих кримінальних переслідувань.

І саме в цьому місці почались проблеми. Пізніше в "Слузі народу" напрацювали новий текст і Рада ухвалила вже його. В партії влади назвали це повним скасуванням недоторканості, проте погодились з цим не всі.

Пройшлися народні депутати і по відомствах – перезавантажили Державне бюро розслідувань. Після гучних зливів записів розмов Романа Труби з керівниками Адміністрації Президента, та тиску на підлеглих – його було звільнено.

Роман Труба

Під "турборежим" потрапила і Генпрокуратура. Тепер вона Офіс Генпрокурора, а всі працівники пішли на переатестацію. Перезавантажили депутати і судову реформу.

А от розчаруванням для багатьох став виборчий кодекс, який з урахуванням пропозицій Президента ухвалили перед новим роком. "Мажоритарку" скасували, а от відкриті списки стали закритішими, ніж до вето президента. Хоч відкрити їх було основною його ідеєю.

Чи не єдине питання, яке обіцяли розглянути, але не встигли – відкриття ринку землі. За неї обіцяють взятися уже після новорічних канікул. А от минулого року в скарбничку важливих рішень ще потрапило надання статусу учасників бойових дій добровольцям. А також закон про мову, який також був ухвалений у 2019 році, хоч і попереднім складом парламенту.

Наразі більшість українців не підтримують ринок землі / Інфографіка 24 каналу

Що змінює закон про ринок землі?Наразі проєкт закону, підтриманий Радою у першому читанні, скасовує заборону на купівлю та продаж землі сільськогосподарського призначення. Однак запрацює ринок такої землі з 1 жовтня 2020 року. Документ також забороняє покупку земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець (однак ця заборона діє лише до 1 січня 2024 року).