Ударні безпілотники стали модною смертоносною зброєю: чи готові ЗСУ до сучасної війни

Сайт 24 каналу розповідає про головний воєнний тренд року та дає відповідь на питання – як Збройні Сили України готові до сучасної війни.

Читайте також Безпілотник з українським двигуном випробували в Туреччині: потужне відео

З початку чергової гарячої фази вірмено-азербайджанського конфлікту в Нагірному Карабаху Міністерство оборони Азербайджану опублікувало безліч відео, як їхні ударні дрони турецького та ізраїльського виробництва знищують вірменські позиції, бронетехніку та комплекси протиповітряної оборони. Фактично саме ударні безпілотники стали запорукою воєнних успіхів Азербайджану восени 2020 року.

Для України будівництво ударних дронів є одним з перспективних напрямків. Збройні сили нашої держави вже кілька років співпрацюють з одним з лідерів у галузі виробництва ударних безпілотників – Туреччиною. 16 жовтня Україна уклала з Туреччиною меморандум про поглиблення воєнної співпраці. В Офісі президента, зокрема, згадували і про налагодження спільного виробництва безпілотних літальних апаратів.

Які бувають ударні безпілотники та чому вони ефективні?

Одним з перших ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) був ізраїльський літак-камікадзе "Гарпія", який розробили в далекому 1989 році для знищення радарів систем протиповітряної оборони (ППО).

IAI Harpy на авіашоу в Парижі, 2007 / Фото Jastrow

Літак запускали з невеликої катапульти. Він міг декілька годин триматися у повітрі в пошуках електромагнітного сигналу від ворожої станції. Щойно "Гарпія" отримував сигнал – автоматично наводився прямо на свою ціль. Вибухівка, влаштована у корпус літака, робила свою справу.

БПЛА-камікадзе (або їх ще називають "баражуючі снаряди") зручні тим, що можуть патрулювати певний регіон і чекати декілька годин на появу потенційної цілі.

Безпілотники такого типу завдають шкоди в декілька разів більше, ніж вони самі коштують. Літак вартістю 200 тисяч доларів може самознищитись і зруйнувати техніки на мільйони.

Зараз ударні безпілотники можуть не лише самознищуватись. Деякі країни виробляють апарати, які здатні виявляти та бомбардувати позиції ворога, після чого повертатись на базу.

Безпілотники оснащують камерою, яка фіксує вибух ворожих позицій і передає відео оператору БПЛА. Відеоматеріали використовують у цілях розвідки, задля демонстрації сили та створення ефекту присутності майже всюди, змушуючи ворога боятися та панікувати. Камери чіпляють і на дрони-камікадзе, які фіксують останній момент до зіткнення з ворогом.

Bayraktar TB2 - найпопулярніша модель 2020 року

Найбільше увага світу зараз прикута до турецької моделі Bayraktar TB2. Цей апарат не демонструє захмарних цифр у характеристиках, але неодноразово доводив свою бойову ефективність на Близькому сході та у вірмено-азербайджанському конфлікті. Ці безпілотники стоять на озброєнні і в України.

Дивіться як Bayraktar TB2 знищує вірменські танки під героїчну музику:

БПЛА цієї моделі пускають снаряди з відстані 12 – 13 кілометрів, що є поза зоною досяжності радянських систем ППО, які досі активно використовують деякі країни.

Також Bayraktar TB2 використовують для наведення вогню по об’єкту та контролю роботи артилерії. Камера на літаку здатна бачити ціль і знімати координати навіть за десятки кілометрів.

Bayraktar TB2 / Фото Bayhaluk

У травні 2020 року турецькі безпілотники влаштували справжнє сафарі на російські ППО "Панцир-С1" в Лівії. Відомо про щонайменше 9 знищених комплексів. Навіть у Міністерстві оборони Росії визнали, що система ППО "Панцир С-1" непридатна для боротьби з турецькими безпілотниками Bayraktar TB2.

До теми Техніка війни: Нищівний Bayraktar TB2 у Карабаху

Ударні безпілотники на озброєнні ЗСУ

На озброєнні ЗСУ (завдяки плідній і взаємовигідній співпраці з Туреччиною) перебуває 6 ударних безпілотників. Утім, літали вони наразі тільки на полігонах.

Дивіться на український Bayraktar TB2 в дії – він здійснює поки тренувальні польоти:

Ангар ударних БПЛА в Україні невеликий, хоча потенціал у цій галузі є. Десятки українських операторів, техніків та інших фахівців на Bayraktar TB2 пройшли курс навчання у турецьких спеціалістів.

Україна хоче придбати ще 48 безпілотників Bayraktar TB2. Це доволі велика партія, але виробництво планують локалізувати в Україні, зекономивши 35% на кожному безпілотнику, створивши робочі місця та спеціалістів, які надалі могли б збирати вже вітчизняні машини.

Зараз Україна в пошуках місця, де можна було б розмістити новий завод та розпочати виробництво.

"Турецька сторона готова зробити інвестицію. Їм від нас необхідна площа з відповідними вимогами, на якій вони побудують підприємство, яке в підсумку потім буде виробляти ці апарати", – сказав віцепрем'єрміністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Якщо плани України щодо розширення парку ударних БПЛА стануть реальністю, то збройні сили матимуть другий після Туреччини ангар "Байрактарів" у світі.

Bayraktar TB2 на озброєнні ЗСУ / Фото пресслужби РНБО

Україна вміє збирати авіаційні двигуни, які використовують для ударних БПЛА. Підприємство "Івченко-Прогрес" збирає мотори для турецьких Bayraktar Akıncı. Ці двигуни мають потужність у 450 кінських сил, що в 4 рази потужніше за двигун моделі Bayraktar TB2.

Akıncı – спільний проєкт Туреччини та України:

Також Туреччина разом з Україною працює над проєктом безпілотного винищувача, який має брати не лише наземні, а й повітряні цілі.

Україна має і власні розробки ударних БПЛА. Перш за все мова про безпілотник “Горлиця”, який розробляє завод "Антонов". Його представили у 2017 році, однак досі не запустили у масове виробництво. Машина має літати на висоті до 5000 метрів, пересуватись зі швидкістю 230 кілометрів на годину та перебувати у повітрі до 7 годин.

У 2020 році на виставці в Об’єднаних Арабських Еміратах UMEX & SimTEX Україна представила оновлений безпілотник-камікадзе "RAM", який вперше показали ще у 2018 році. Машина, яку запускають з катапульти, має розмах крил 2.3 метра і може перебувати у повітрі до однієї години (залежить від ваги снаряду). Радіус дії – 30 кілометрів.

Дивіться на український БПЛА-камікадзе "RAM" у дії:

Також є машина PD-1, розроблена волонтерами центру "Народний проєкт" та компанією UkrSpecSystems. Дрон непогано зарекомендував себе на стенді еміратської групи IGG. Cпочатку апарат призначався суто для повітряної розвідки, однак у 2019 році його модифікували до ударного.

Спеціалісти розробили модифікацію PD-1 VTOL з підкрильними контейнерами, яка дозволяє переносити та випускати боєприпаси з точністю до 10 метрів. Наскільки ефективним літак буде у бою та які корективи треба вносити у конструкцію – покаже час.

Як модифікували PD-1:

Захист від безпілотників – не менш важливий виклик сучасної війни. Пристосувати ППО до протистояння з ударними БПЛА, як показали бойові дії на Близькому сході, – завдання не тривіальне.

Екскомандир протиповітряної оборони та розробник систем управління для ППО Віктор Валєєв зазначив, що за нинішнього рівня технологій Україна може обладнати ЗРК (зенітно-ракетні комплекси) таким чином, щоб ефективно протистояти безпілотникам, але наразі ми користуємось старими комплексами.

"Основу нашого ППО складають старі зенітно-ракетні комплекси Радянського Союзу. Будь-яка модернізація – це як спроба зачесати 60-річного дідуся та видати його за 15-річного танцівника-диско. Більшість наших систем ППО фактично не могли виконувати бойові завдання по безпілотникам", – підкреслив Валєєв у коментарі 24 каналу.

Ударні безпілотники проти Росії

Ворог України – Російська Федерація дуже захопився "арматами", "панцирями" та "іскандерами", тому суттєво відстає у галузі ударних БПЛА і наразі не має власних ударних безпілотників. Існують певні розробки, але на озброєння вони стануть не скоро.

Якщо змоделювати відкриту агресію Росії проти України, роль безпілотників, як допоміжної зброї, – спірна. Водночас в умовах гібридної війни – це справжня знахідка.

"У випадку відкритої агресії Росії на Україну безпілотники не будуть вагомим фактором. Значну роль відіграватимуть авіація та ракети, по яким ми в рази програємо ворогу.

Варто розуміти, що “Байрактари” – це скоріше антипартизанська зброя. Та частина нашого воєнного будівництва, що працює на можливу деокупацію ОРДЛО, повинна включати безпілотники, це буде суттєвою перевагою”, – розповів у коментарі 24 каналу експерт Міжнародного центру проблем безпеки Артем Конопкін.

Багато буде залежати від професійності роботи операторів БПЛА, адже війни у Карабаху, Лівії та Сирії демонструють, що можливості “Байрактарів” достатньо широкі, щоб протистояти і повноцінним арміям.

"На окупованих територіях у супротивника зараз фіксують тільки ЗРК "Стріла-10" і ЗРК "Оса". Для сучасних турецьких та ізраїльських БПЛА це взагалі не проблема. ПЗРК у ворога очевидно багато. Ця проблема постійна, тому вихід один – літати вище максимальної висоти ураження з ПЗРК.

З РФ швидко можуть бути перекинуті такі системи ППО як "Тунгуска", "Панцир", "Тор" і "Бук", але вирішити це можна в такий спосіб – просто під час боїв контролювати 24/7 з повітря дороги на непідконтрольному кордоні і знищувати підкріплення відразу після перетину кордону, коли ще противник цього не очікує.

Є проблема роботи ППО РФ зі своєї території. Ця проблема не вирішується, тому доведеться змиритися", – розповів у коментарі 24 каналу керівник напрямку міжнародної політики Центру політичних студій "Доктрина" Денис Москалик.

Безпілотники Bayraktar TB2 оснащені високоточними ракетами MAM-L з лазерним наведенням, які можуть влучати у ціль з похибкою не більше одного метра. Це дозволяє використовувати безпілотники проти ворога, який прикривається цивільними об’єктами без особливого ризику для мирного населення. Це є важливим в умовах бойових дій на Донбасі.

Байрактар демонструє свою влучність на українських випробуваннях:

Протидія ударним безпілотникам

Радянські системи ППО не можуть впоратись з ударними БПЛА. Але існують більш сучасні зенітно-ракетні комплекси, яким набагато простіше "спіймати" безпілотник на радар і знищити його.

Щоправда, коли мова йде про протистояння з дронами-камікадзе, вартість випущених ракет може бути більше, ніж вартість самого безпілотника.

Головне завдання для ППО – виявити та збити безпілотник до того, як він підлетить на ударну дистанцію. Сучасні зенітки мають для цього потужні радари та системи наведення. У цьому випадку багато залежить від людей, які обслуговують системи ППО, та рельєфу місцевості.

До теми Українські військові тренуються знищувати ворожі безпілотники

У горах безпілотники легше можуть ховатись, але у степу чи пустелі – він може стати легкою здобиччю.

Популярною є думка, що за наявності у ворога сильних систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), які здатні вивести з ладу літальні пристрої, безпілотники стають неефективними.

Протиповітряні системи дійсно мають можливість випускати потужні хвилі, здатні вивести з ладу ворожий безпілотник, однак наслідки від цього можуть бути критичні для ППО.

"Щойно ви вмикаєте настільки сильне випромінювання, вас починають бачити вороги. Після такого випромінювання ваші координати можуть стати відомі в точності до метра, а тому найближчим часом по вам може вдарити артилерія", – сказав у коментарі 24 каналу ветеран АТО, екскомандир підрозділу ППО, директор асоціації Software Ukraine Віктор Валєєв.

Ударні БПЛА є, безсумнівно, потужною зброєю, і їхня роль у сучасній війні помітно зростає. Однак, грамотні кадри на ППО, сучасні системи наведення та сприятливий рельєф цілком можуть сплутати всі карти, особливо за кількісної переваги.

Територію на війні займає піхота, а не безпілотники, тому перебільшувати роль БПЛА на війні не варто. Хоча, за правильного користування, саме безпілотна авіація може успішно виконувати основну роботу – зачищати позиції від ворожої бронетехніки та живої сили.