Україна може втратити галузь, яка дає 7% податкових надходжень

31 липня 2021, 09:55
Читать новость на русском

У радянському минулому Україна мала негативний досвід участі у антиалкогольній компанії, яка знищила багато працюючих підприємств і лише підсилила соціальні проблеми у суспільстві, наслідок – звички шкідливі не поборені, економіка знищена!

Що не так з надходженнями?

Державний бюджет України за перше півріччя поточного року було виконано з високими показниками перевиконання плану. Обсяг податкових надходжень склав 440,7 млрд грн, а неподаткових – 59,7 млрд грн, відповідно, частка доходів від сплати податків склала 87%, а неподаткових надходжень – майже 12%.

Цікаво Чи потрібен Україні податок на багатство

У підсумку планові показники податкових надходжень державного бюджету за І півріччя перевиконано на 27,6 млрд грн або на 6,7%.

Важливі позиції перевиконання планових податкових надходжень - це сплата ПДВ на внутрішні товари і послуги (+6,2 млрд грн) та ПДВ на ввезені товари і послуги (+6,5 млрд грн). При цьому слід зазначити, що бюджетне відшкодування ПДВ залишилось фактично на тому ж рівні, що й позаминулого року.

Суттєвим чином зросли податкові надходження від сплати акцизного податку на імпортовану підакцизну продукцію (+4,4 млрд грн) у порівнянні з плановими показниками, а також рентна плата за користування надрами (+4,4 млрд грн).

Водночас існують дві позиції податкових доходів державного бюджету, за якими планові показники не виконано. Такими статтями доходів є надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб (-420 млн грн) та акцизний податок з товарів внутрішнього виробництва (-2,9 млрд грн), який не забезпечив належних доходів в основному шляхом оподаткування тютюнових виробів вітчизняного виробництва.

Якщо невеличке недовиконання плану щодо податку на доходи фізичних осіб можна пояснити тим що економіка ще недостатньо відновилась і це тимчасове явище, то суттєвий недобір по внутрішньому акцизу на тютюнову продукцію в цьому році і стагнація у попередніх роках заставляють, принаймні, задуматись.

Як підвищені зобов’язання шкодять економіці

Проблема полягає у тому, що обсяги виробництва в тютюновій галузі зменшуються внаслідок реалізації урядом наджорсткої податкової політики, спрямованої на підвищення податкового навантаження і наближення його рівня до встановленого відповідною європейською Директивою 2011/64/ЄС.

Досвід виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС свідчить що взяті на себе Україною підвищені зобов’язання лише шкодять економіці та ставлять на карту існування цілих галузей.

Таке зростання податкового навантаження призводить до того, що виробництво в тютюновій галузі падає вже котрий рік поспіль. Обсяги реалізації у 2018 році впали на 18%, у 2019 – на 24%. При цьому, що ця галузь це 50 тис. робочих місць, 2 млрд дол. інвестицій до вітчизняної економіки, майже 500 млн дол. експортної виручки.

Близько 7% усіх податків, які надходять до державного бюджету України забезпечує саме ця галузь, адже 4 з 10 великих платників податків – це виробники тютюнових виробів.

Вихід – у врахуванні головних факторів українських реалій

Політика Ради Європи в частині акцизного оподаткування сигарет, яка в основному визначена цією директивою, спрямована на одночасне досягнення таких цілей як забезпечення високого рівня захисту здоров’я населення, належне функціонування внутрішньоєвропейського ринку, ефективна протидія ухиленню від сплати податків та нелегальному обігу сигарет.

Проте сьогодні навіть в Раді Європи існує думка, що підходи до податкового регулювання сигарет, визначені Директивою 2011/64/ЄС, є застарілими, існує потреба в розробці більш комплексного та цілісного підходу для досягнення узгодженої політики в цій сфері.

В наших умовах імплементація європейських стандартів оподаткування, без врахування таких фундаментальних факторів як низька купівельна спроможність населення та недостатня інституціональна спроможність контролюючих органів, призводить лише до зростання тіньового сегмента ринку тютюну, який в цьому році досяг історично найбільших розмірів на рівні 12% офіційного ринку.

Між іншим, це стосується решти реформ та галузей, особливо це видно на зростанні цін на ринку послуг тепло- й енергопостачання.