Солідарність. Людська

Пандемія COVID-19 стала викликом для суспільств, економік і систем публічних фінансів усіх без виключення країн світу. Одночасно, вона є випробуванням для органів державного управління та їхньої здатності справлятись з кризою.

Цікаво Інфографіка: які олігархи контролюють українські ЗМІ

Значна кількість людей на всіх континентах суттєвим чином постраждала внаслідок поширення захворювання, що обернулося для них не лише загрозою життю і шкодою для здоров’я, а також в багатьох випадках втратою робочих місць і падінням доходів, зростанням бідності і продовженням поглиблення нерівності людей поміж та всередині країн за доходами, майном, можливостями, доступом до суспільних послуг, а головне, процесу вакцинації.

Справжнім випробуванням пандемія стала й для вітчизняної економіки, суспільства і влади. В цей особливий період, коли невідомо які наслідки буде мати пандемія на життя людей і долі країн, уряди, державні інституції стали центрами суспільної уваги та надії, адже від їхніх рішень і дій без перебільшення залежить майбутнє держави, оскільки "політичні шрами" пандемії можуть мати трагічні наслідки для державності багатьох країн світу.

До теми Треба йти широким фронтом, – радник Зеленського про боротьбу з олігархами

Новітні дослідження вказують нам на те, що слабкі держави вимагають значно більше часу на запровадження антиепідеміологічних заходів не лише економічного, соціального, а й, що найголовніше, медичного характеру. У зв'язку з цим спроможність діяти та адекватно реагувати на виклики сьогодення таких держав та урядів громадянським суспільством поставлена під сумнів. Найтрагічніше, що подібне розчарування, зневіру в діях державних інституцій, в політичних лідерах відчувають молоді люди "найуразливішого (в емоційному плані – авт.) віку" (18 – 25 років), адже саме вони становлять інноваційне ядро суспільства, саме вони є запорукою стабільного існування країни в майбутньому.

Світові експерти зазначають, що пандемія є випробуванням суспільства на солідарність, згуртованість та ефективність дій держави. З огляду, на це відновлення довіри громадян до дій держави, її інституцій, системи охорони здоров'я є ключовою передумовою їх подальшого нормального функціонування, наших сподівань і надій щодо розвитку української державності.

Тому й в нашій країні одним із тестів на солідарність і основною для відновлення довіри до держави, наших політичних лідерів є запровадження податку на багатство. Адже, Україна – бідна країна в офіційних вимірах (ВВП, дохід на душу населення тощо, й особливо, якщо ми вдаємось до якихось міжнародних співставлень і порівнянь), проте в нашій країні є достатня кількість надзвичайно багатих людей, джерелом доходів і статків яких у багатьох випадках є національні природні ресурси, влада, активи, здобуті у ході пільгової приватизації.

Всього 1%

Нещодавно був опублікований рейтинг найбагатших українців часописом Forbes, який оцінює статки найбагатших людей за методикою, яка вдосконалюється, проте є сталою з 1987 року. Експерти цього часопису зазначають, що статки найзаможніших українців зросли за 2020 рік на 42%.

Для оцінки активів 100 найбагатших українців експертами Forbes було оцінено "статки понад 200 мільйонерів, понад пів тисячі їхніх бізнесів, а також належні їм об'єкти нерухомості в Україні й за кордоном". До списку входять лише особи, які є громадянами України. Статки бізнесмена – це оцінка вартості належних йому/їй активів: акцій підприємств, нерухомості, транспортних засобів, предметів мистецтва, рахунків у банках і готівки.

Отже, сумарний обсяг статків топ 100 найбагатших українців згідно з оцінками Forbes складає 44,495 мільярда доларів, середнє значення по цій вибірці становить 445 мільйонів, найбільше – 7,6 мільярда, найменше – 125 мільйонів.

У разі запровадження податку на багатство в розмірі 1% обсяг потенційних податкових надходжень в перерахунку по офіційному курсу гривня/долар може складати близько 12 мільярдів гривень на рік!

Фіскальна ефективність такого податку звичайно буде залежати від багатьох факторів, і в першу чергу, моделі податку та обраних засобів його адміністрування. Що найголовніше це буде сприяти структурній трансформації вітчизняної податкової системи, її більшій прогресивності, а отже справедливості розподілу податкового тягаря між групами населення з різними доходами.

Про це більш детально можна дізнатись з нашого дослідження "Оподаткування багатства в Україні : тест на солідарність".