Україна поставить вирішальну крапку у початку Нюрнбергу-2 над комунізмом, — В'ятрович
Гість програми "Лівий берег" з Сонею Кошкіною — голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Про геноцид кримськотатарського народу
Є всі підстави говорити, що депортація кримських татар була геноцидом. Це був один із багатьох злочинів комуністичного режиму. Наразі уже прийнята постанова Верховної Ради, яка говорить про злочин Радянського Союзу щодо кримських татар. Також Генпрокуратура почала слідство за фактом вчинення злочину з ознаками геноциду.
Велику роботу мають провести як слідчі, так і історики. Та доказів є не так багато. Документи, які б допомогли розібратися у цій справі, є переважно в Росії чи Узбекистані. Далі повинні будуть працювати дипломати, які мають донести до світу цю проблему.
Комунізм і Нюрнберг-2
Місією України є говорити про злочини Радянського Союзу, так само як і місією Ізраїлю є розповідати про геноцид євреїв. Це зможе змінити систему і ми зможемо почати Нюрнберг-2 над комуністичною системою.
Після того, як у ЄС з’явилися пострадянські країни, європейці почали усвідомлювати злочини Радянського Союзу. Євросоюз уже прийняв низку документів, які прирівнюють комунізм до нацизму. Приєднання України до процесу розвінчання міфів про радянську систему зможе поставити крапку у прирівненні комунізму до нацизму.
Про відмінність Криму та Донбасу
Наявність кримських татар у Криму заважала Росії перетворити цей регіон у радянський заповідник. На Донбасі це фактично вдалося. Донбас був таким результатом соціально-політичного експерименту, який проводили у радянські часи, де створювався цей "гомосовєтікус". Значною мірою — там вдалося досягнути бажаного.
Натомість кримські татари були згуртованими і вважали російську владу чужою.
Однією з причин втрати Криму було те, що українська влада не співпрацювала з кримськими татарами, які мали б бути союзниками українців на півострові.
Переосмислення Другої світової війни
Завдяки теперішнім подіям ми почали процес переосмислення Другої світової війни. Ми вже відійшли від героїзації кривавих подій минулого століття. Ми розуміємо, що про війну треба говорити по-інакшому.
Зараз нам не можна використовувати формат 9 травня. Адже його використовує Росія для показу впливу на пострадянському просторі. Усі офіційні заходи мають відбуватися 8 травня. Тоді Україна буде в загальному, а не російському руслі.
Про меморіал загиблим на Сході
Про повну картину сучасної війни ми зможемо говорити тільки тоді, коли вона закінчиться. Втім, це не означає, що не потрібно робити нічого зараз. Зокрема, вже тепер потрібно створити меморіал, яким ми вшануємо загиблих на Сході.
Такий меморіал може вплинути на закінчення війни. Якщо ми зможемо показати, що ми країна, яка шанує тих, хто віддав життя у війні, це зробить сильнішим нашу армію.
Теперішня війна стане інструментом зшивання країни. Вона об’єднує людей, діди яких були по різні сторони барикад.
Вшанування воїнів ОУН
Нормальною європейською традицією є вшановувати людей, які боролися за незалежність своєї держави. Бійці ОУН були такими людьми. На прикладі таких героїв виховують покоління.
Ми повинні говорити про УПА в широкому контексті. Зараз соціальні гарантії воякам УПА виділяють тільки місцеві бюджети. Держава їх не забезпечує. Це не справедливо.
УПА і конфлікт з Польщею
Геноциду щодо поляків зі сторони УПА не було. Тут радше можна говорити про двосторонню цілеспрямовану чистку. Обидві сили вважали, що територія, за яку вони боролися, була їхньою. Обидві використовували однакові методи, обидві вбивали.
На суспільному рівні нам потрібно проводити подальші дискусії з польськими істориками та громадські акції. Тільки так ми зможемо досягти примирення. При цьому політиків у цей процес потрібно втягувати значно менше. Це питання не їхньої компетенції.
Про нову історію
Важливо розуміти, що зараз ми не переписуємо, а тільки починаємо аналізувати і писати нашу історію. Ми лише тепер відкриваємо архіви. Звісно, що буде багато суперечок, але про незручні речі нам потрібно говорити також. Нам не варто боятися помилок. Тим паче, що проблеми створюють не дискусії, а незнання історії.
Насправді українців роз’єднує не історія, а міфи щодо неї. Якщо ми будемо говорити про Другу світову війну, як про трагедію, то суперечності зникнуть.
Більше — дивіться у програмі.