Українське місто відмовилося від пластикових відходів: досвід Канева

Працівники екологічного відділу часто виявляють на території громади стихійні звалища. Їхня робота – задокументувати, описати знахідку та скерувати сюди комунальників для прибирання. Про це йдеться у програмі "Де це?" на 24 каналі.

Цікаво Загальний екотренд: як українці борються з проблемою сортування сміття

Виявляти схожі місця екологам допомагають самі ж мешканці громади. Одне з таких зафільмували і виклали у соціальних мережах. Небайдужі встановили відеокамеру, яка задокументувала сміттєзвалище.

На кадрах видно, як зупиняються автомобілі. Люди викидають сміття та їдуть далі. У відділі екології зазначили: сподіваються, що тепер запис допоможе покарати безвідповідальних містян.

Сміттєзвалище у Каневі / Скриншот з відео

"Якщо людина створила сміттєзвалище, вона його прибирає і не виключено що притягується до адміністративної відповідальності", – пояснив Олександр Бронюк, начальник відділу екології та муніципального контролю.

Відмова від пластику – рішення міської ради

Щоб привернути увагу до проблеми засмічення своєї території і зменшити кількість відходів, Канів наважився на сміливий крок – 1 липня місцеві депутати ухвалили рішення відмовитися від пластику на рівні всієї громади.

Довідка. Канівська міська громада – створена 2018 року. Тоді до міста приєдналося одне село Яблунів. У 2020 році за рішенням уряду до Канева долучилося ще 3 сільські ради. Населення громади – майже 27 тисяч осіб.

Місто, звісно, не могло заборонити підприємцям використовувати пластикові торбинки чи іншу тару. У силах громади – проводити роз'яснювальну роботу і рекомендувати торговим точкам бути екологічно свідомими.

Реакція місцевого бізнесу

Бізнес по-різному ставиться до рішення громади. Багато хто незадоволений, бо це зайві клопоти та витрати. Але є й ті, хто показує приклад. Одна з кондитерських Канева чи не перша розпочала екологічний рух у місті.

Депутат міської ради та підприємець Володимир Коржов пояснив: відбувалося це поступово. Спробували спочатку на великих багетах, що пакет – це не зручно. Тому придбали для них паперові пакети. Зрозуміли що це естетичніше. До того ж, більше подобається людям.

"Потім перейшли на те, що купили пакети для пиріжків, для маленьких тістечок, для пряників. Печиво складаємо. Якось воно так поступово прижилося", – прокоментував він.

Кондитерська родини Коржових долучилася до екоруху / Скриншот з відео

Ця кондитерська – сімейна справа Володимира Коржова. Саме з його руки на розгляд міськради було винесене рішення про відмову від пластику.

Я не думаю, що це – амбітна мета. Річ у тім, що більшість людей розуміє те, що відбувається в світі, що дійсно велика шкода є від пластику,
– переконаний він.

Підприємець, звісно, адекватно оцінює дійсність і розуміє, що повністю виконати декларацію та швидко відмовитися від пластику – нереалістично. Але це, за його словами, потрібно для привернення уваги.

"Пластиковий пакет коштує 2 копійки, а паперовий, куди ми кладемо пиріжок – 35 копійок. Треба розуміти, що це теж буде вкладатися в собівартість або зменшувати прибуток підприємства", – підкреслив Коржов.

Zero-waste в Каневі

У структурі щоденних відходів поліетиленових пакетів – чи не найбільше. До того ж, вони не переробляються. Екоконсультантка Єлизавета Кривенкова розповідає мешканцям Канева про сортування та zero-waste, тобто життя без сміття.

За час карантину вона жодного разу не викидала сміття. Найбільше назбиралося якраз одноразової тари. "Це сміття, яке іде на спалювання. Є певні види вторинної сировини, які не переробляються. В Україні відкривається все більше спалювальних заводів", – пояснила Кривенкова.

За вищезгадану послугу потрібно платити. А от звичайну вторинну сировину здають безкоштовно. Оскільки дівчина живе у приватному будинку, то органіку компостує на добрива. Пластик, папір, скло – за необхідністю відвозить на пункти прийому.

Екоактивістка з Канева Єлизавета Кривенкова / Скриншот з відео

В найближчих планах Єлизавети – відкрити у Каневі сортувальну станцію, куди можна буде приносити різні види відходів і отримувати консультації щодо відповідального сортування.

Екологічний рух, до якого належить дівчина, проводив опитування канівчан щодо антипластикової ініціативи. 90% містян відреагували позитивно. Вони запевнили, що намагатимуться активно долучатися до екологічних ініціатив.

Заборона на рівні закону: яка ситуація

За даними ООН, у світі щосекунди використовують близько 160 тисяч поліетиленових пакетів. На переробку потрапляє лише 1%. Натомість значна частина – в океани. Щороку це 8 мільйонів тонн.

У місцях перетину океанських течій утворюються справжні "сміттєві континенти", найбільший за площею – більший ніж Україна вдвічі. Дедалі більше країн запроваджують заборону на поліетиленові пакети. Понад 30 вже відмовилися від використання, ще понад 50 – ввели часткову заборону.

Важливо! В Україні законопроєкт про обмеження обігу пластикових пакетів у 2019 році ухвалили в першому читанні. Наразі він чекає на подальший розгляд.

Начальниця управління ЖКГ та екології Тетяна Стадник наголосила: без ухвалення відповідного законопроєкту всі рішення міської влади мають лише рекомендаційний характер.

"Намагаємося спільно працювати на користь громади, аби менше було сміття. Щоб дітям нашим залишилося щось. Треба думати і за майбутні покоління", – підкреслила чиновниця. І хоча це – перспектива не одного року, Канів здаватися не має наміру.