Утік від переслідувань: Україна не депортуватиме активіста з Китаю

Про рішення щодо активіста з Китаю виданню повідомили в Чопському прикордонному загоні, посилаючись на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 серпня.

Читайте також Електричні стільці і тигрові крісла: як уйгурів жорстоко катують у "тюрмах для перевиховання"

Україна не депортує активіста з Китаю

В Ужгороді відбулося судове засідання щодо 24-річного Їлісена Айеркена. Кілька днів тому громадянина Китаю та казаха за національністю (Єрсін Єркінули – його казахське ім'я) затримали за порушення українсько-словацького кордону.

Відповідно до рішення суду, він залишиться в пункті тимчасового тримання іноземців щонайменше до кінця цього року. Доти триватиме процедура розгляду заяви про надання статусу біженця.

Попереднє затримання

• За словами речниці Чопського прикордонного загону Олени Трачук, чоловіка в листопаді 2020 року вже затримували на Львівщині співробітники Держприкордонслужби при спробі незаконно потрапити в Польщу. Тоді при собі він мав копію посвідчення особи громадянина Китаю.
• Чоловіка оштрафували та за рішенням Личаківського районного суду затримали на 6 місяців до ідентифікації особи. Поки він перебував у пункті тимчасового тримання, то звернувся з заявою про надання захисту в Україні.
• На початку грудня 2020 року Айеркена звільнили за рішенням апеляційного адміністративного суду.
• Поки в Державній міграційній службі тривав розгляд його звернення, чоловік знову порушив українське законодавство і на початку серпня 2021 року незаконно перетнув кордон, щоб потрапити в країни ЄС.

Чому чоловік втік з Китаю

Казахське "Радіо Азаттик", інформувало, що Айеркен родом із Сіньцзян-Уйгурського автономного району на північному заході Китаю. Він утік звідти через переслідування мусульман комуністичною владою країни.

Чоловік розповідав, що йому погрожували, вимагали, аби він повернувся в Китай, в іншому випадку на нього чекає смерть. Потім за ним стежили.

Покинувши Китай, Айеркен спершу потрапив до Казахстану – але, за його словами, відчув, що в тій країні права людини теж "безжально порушуються". Далі він опинився в Україні.

Реакція Китаю на ситуацію

Казахи та уйгури, які виїхали з Сіньцзяну в Казахстан і Туреччину після звільнення з так званих "таборів політичного перевиховання", описали установи як в'язниці.

Китай у відповідь заперечив звинувачення. Пекін визнав, що табори існують, однак назвав їх "центрами професійного навчання", створеними з метою боротьби з "тероризмом" і "екстремізмом".