Найважливіші вибори в Румунії за 20 років: хто може прийти до влади та чи є загроза для України

24 листопада у Румунії відбувається перший тур президентських виборів, а вже 1 грудня на країну чекає новий склад парламенту. Цього разу у виборчій гонці братимуть участь 14 кандидатів: 10 представників політичних партій та 4 незалежних. Серед тих, хто хоче посісти президентське крісло, є представники ультраправих, екстремістів, соціал-демократів й загалом кілька особистостей, котрі повʼязані з Росією. 

24 Канал поспілкувався з румунськими політологами та експертами з питань Східної Європи, аби зʼясувати, як виглядає політичний ландшафт у країні та які наслідки матимуть ці вибори для довгострокової зовнішньої політики Румунії, зокрема для її відносин з Україною. 

Читайте також Перед виборами президента у Румунії лідирують двоє кандидатів: яка у них позиція щодо України

Лідери у гонці за президентське крісло 

• Згідно з соцопитуванням BCS та CIRA лідером перегонів залишається нинішній прем'єр-міністр від Соціал-демократичної партії (PSD) Марчель Чолаку (27,1% за BCS, 29% за CIRA). 
• Другим серед претендентів є голова Сенату та кандидат від Націонал-ліберальної партії (PNL) Ніколає Чука (17% за BCS, 19% за CIRA). 
• А от що стосується третьої сходинки, то думки розділились. BCS віддав цю позицію кандидатці від партії USR Елені Ласконі з результатом 14,3% (за CIRA – 16%), а CIRA прогнозує, що на третю позицію вийде лідер праворадикальної партії AUR Джорджє Сіміон, за якого проголосують 17% (за BCS – 11,9%). 
• Колишній заступник генсекретаря НАТО Мірча Джоана посідає четверте місце з результатом 7,6% за BCS і 9% за CIRA.

Згідно з опитуваннями Джорджє Сіміон має чимало шансів вийти у другий раунд виборів. Політик відомий не лише своїми звʼязками з Росією, але й досить екстремісткою риторикою.

Політолог Александру Даміан пояснює чималий електорат Сіміона тим, що він зумів зібрати голоси антиєвропейських популістів та тих, хто підтримує кремлівські наративи. 

Також, на думку Даміана, політик не просто популіст з привабливими наративами для тих, хто розчарувався у владі, а й той, хто досить вміло використовує медіа. Саме тому він його вважає досить руйнівним кандидатом, який виступає проти європейських цінностей. Наприклад, він закликав вийти з ЄС.

Якщо відкрити його передвиборчу програму, то ми можемо побачити багато східних наративів, які були у Молдові на виборах, які ми бачили в Грузії, які ми бачили в Україні. Саме ті наративи, що просуває Кремль. Отже, зв'язок між тим, що він каже, і тим, що просуває Кремль на цій частині континенту – очевидний,
– резюмує політолог.

Антиукраїнські наративи в Румунії

Говорячи про кандидатів з антиєвропейською риторикою та проросійською позицією варто згадати лідерку партії S.O.S Діану Шошоаку, котру виключили з президентської гонки через проросійську риторику та антиєвропейські заклики за рішенням Конституційного суду.  

Шашоака навіть ходить до російського посольства в Бухаресті та гордо представляє себе з російським послом. Що стосується антиукраїнських наративів, то це ті ж самі теми, які ми бачили протягом останніх двох років. Перше, румунська спільнота в Україні не може говорити своєю мовою. Друге, українці представляють їх як громадян другого сорту, а влада має до них претензії. Також є ще релігійні наративи – мовляв, вони не можуть ходити до румунських церков,
– пояснює Даміан.

Євродепутатку Діану Шошоаку виводять із зали під час пленарного засідання Європарламенту у день голосування за другий термін президента Європейської комісії Фон дер Ляєн / Фото Getty Images

Також, окрім мовного та релігійного питання, у Румунії спекулюють й на темі зерна та екології. Наприклад, що імпорт дешевої сільськогосподарської продукції та зерна з України знищує румунське сільське господарство й загалом економіку країни. Тож не складно провести паралелі між тим, на яких темах спекулює російська пропаганда, наприклад, в Угорщині й Польщі та Румунії – вони однакові. 

• Не в'їжджати в країну та не використовувати країну як транзит для експорту зерна. 
• Експорт з України дешевої сільськогосподарської продукції знищує економіку Румунії та румунських фермерів. 
• Румунська меншина в Україні, церква і сільське господарство – основні антиукраїнські наративи. 

У розмові політолог Александру Даміан наголосив, що найбільше хвилювання викликає не те, що такий політик, як Джорджє Сіміон може пройти до другого туру виборів, а те, що подібних антиєвропейських та екстремістських дискурсів в Румунії більшає.  

Цікаво! Лідеру партії AUR Джорджє Сіміону зараз заборонений вʼїзд до Молдови та України через сепаратистську пропаганду. У 2011 році молдавські та українські спецслужби встановили, що політик зустрічався з резидентом ФСБ у Чернівцях, на території України.

А вже у 2015 році влада Молдови депортувала політика з країни через звʼязки з російськими спецслужбами. 

Чи може Румунія припинити підтримувати Україну

Експерт з питань реформування та розвитку державного управління Сорін Іоніца вважає, що Румунія не може припинити підтримувати Україну на шляху до європейського курсу.  

Загалом, говорячи про вибори, на думку експерта, варто вникнути в специфіку внутрішньої політики Румунії. Він пояснює, що наразі тут має чималу підтримку партія екстремістів, яка дуже схожа на "Альтернативу для Німеччини" (Alternative für Deutschland). 

"Вони мають значну підтримку серед громадськості. Тож варто спостерігати, якими будуть результати першого туру президентських виборів. Окрім цього потрібно зважити на характер румунської політики, яка суттєво контролюється розвідувальними службами. Саме розвідувальні служби Румунії, а не Росії чи когось іншого. Румунія, мабуть, та країна в Східній Європі, де розвідувальні служби відіграють надмірно велику роль у політиці, бізнесі та всьому іншому", – додає він.  

"Джорджє Сіміон – творіння румунських спецслужб" 

Експерт пояснює, що румунські спецслужби створюють партії та політичних акторів, як от Джорджє Сіміон. На думку Соріна Іоніци, він яскравий приклад подібного творіння. 

Наразі невідомо, чи він вийшов з-під контролю, чи він досі залишається, але очевидно, що спочатку його антимолдавська та антиукраїнська риторика була проєктом розвідувальних служб румунської держави. Адже ця риторика не така автентична, як у Франції, Німеччині чи десь іще. Так, ніхто не очікує, що він виграє президентство, але вони матимуть відчутний відсоток у парламенті, вони вже мають насправді,
– додає він.

На думку Іоніці, румунські спецслужби створюють таких персонажів, як Сіміон, бо їм потрібні диверсії у внутрішній політиці країни. Потрібно створювати різні сектори у своїх політичних агенціях, щоб контролювати їх. Адже у кожній країні є певна схильність частини населення бути трохи більше націоналістичними та ксенофобними. 

Лідер AUR Джорджє Сіміон виступає перед ЗМІ та своїм електоратом після екзит-полів на виборах до Європейського парламенту в Бухаресті 9 червня 2024 року / Фото Getty Images

Разом з тим експерт зауважує, що румунські спецслужби не грають подвійної гри з Кремлем. Вони навпаки досить лояльні союзники Заходу і перш за все США. 

Так що у великій геополітичній грі вони грають у правильній команді. Проблема в тому, що вони хочуть мати своїх політичних маріонеток вдома, щоб витягувати гроші з державного бюджету. Тому це все про гру внутрішньої політичної корупції, не більше. Але це все одно суттєва проблема на цих виборах,
– пояснює експерт. 

Зауважте! На думку Іоніци, найбільша проблема та питання для румунських виборців – відрізнити, хто є автентичним політиком, що йде на вибори, і хто є творінням управління розвідувальними службами.

Обрати менше зло: чому історія президентських виборів 2000 року може повторитись

Під час розмови з президентом аналітичного центру EFOR у нас складається враження, що ситуація наразі наступна: правляча партія зацікавлена у тому, аби Сіміон пройшов у другий тур президентських виборів, аби кандидат від соціал-демократів зміг його легко перемогти. Іоніца погоджується з таким враженням від політичної гонки та кандидатів напередодні першого туру президентських виборів.

"Так, це звучить трохи як змова, але має сенс", – додає він. У 2000 році у президентській гонці зіткнулись соціал-демократи, що були наступниками комуністичної партії та крайній правий ксенофоб. Як результат румуни тоді обрали наступника комуністичної партії як менше зло. 

Так що, звісно, всі підозрюють, що вони намагаються знову створити ту саму ситуацію зараз, щоб мати екстремістського хлопця у другому турі, аби усі віддали свій голос за президента Соціал-демократичної партії, який є дещо сумнівною персоною,
– зазначає експерт. 

Іон Ілієску – президент Румунії з 2000 по 2004 рік / Фото Getty Images

Зверніть увагу! На думку експерта, екстреміст від AUR цілком може потрапити у другий тур, про що свідчать дані опитувань. 

Політолог Александру Даміан зазначає, що Джоржє Сіміон та його партія досить вміло просуває потрібні меседжі та наративи у медіапросторі, використовуючи не лише ЗМІ, але й соцмережі. Однак, варте уваги й те, що колишній соціал-демократ просуває на своєму телеканалі Romania TV риторику Сіміона.

Це лише підтверджує зацікавленість чинного прем'єра опинитись у другому турі саме з ультраправим політиком.  

Джорджє Сіміон використовує особистий акаунт у Фейсбуці з чималою аудиторією. Він усюди: робить прямі ефірі, йде до парламенту. Він також помітно повʼязаний з деякими румунськими телеканалами. Наприклад, Romania TV, який є одним із найпопулярніших каналів в країні, особливо серед літніх людей,
– розповідає Даміан. 

Александру Даміан пояснює, що насправді уряд впливає на редакційну політику каналу Romania TV й якщо соціал-демократи скажуть не просувати більше Джорджє Сіміона, висвітлення його риторики припиниться. 

Але вони цього не роблять, оскільки це допоможе Марчело Чолаку, прем'єр-міністру, якщо він потрапить у другий тур президентських виборів з ним. Соціал-демократи вірять, що їх кандидат стане президентом тільки, якщо піде з Джорджєм Сіміоном. І ми всі проголосуємо проти екстреміста на кшталт Джорджє Сіміона,
– пояснює політолог. 

Експерт, так само як і Сорін Іоніца, пригадує вибори у 2000 році. Тоді румуни обирали між представником від соціал-демократів Іоном Ілієску та екстремістом Вадимом Тудором. І Ілієску виграв, на думку Даміана, лише тому, що всі проголосували проти екстреміста, бо боялися його дискурсу. "Це був останній раз, коли соціал-демократи виграли президентські вибори. Зазвичай ми не голосуємо за них. 

Тож у них розрахунок наступний: якщо прем'єр-міністр Марчель Чолаку з соціал-демократів піде у другий тур з будь-ким крім Джорджє Сіміона, він майже напевно програє. Тому що люди не підтримують корумпованих соціал-демократів. Але якщо обирати між корумпованою партією та екстремістською, і останню представляє Джорджє Сіміон, – рішення важке. Ви не можете голосувати за когось, хто має антиєвропейський дискурс. Тож вам доведеться голосувати проти нього. Це математика, на яку зважає наш поточний міністр", – розповідає Александру Даміан.

Передвиборча демонстрації біля Бухарестського університету перед першими вільними виборами у Румунії з 1937 року. Населення мітингує проти коаліції груп, що керувала країною після повалення диктатора Ніколае Чаушеску, серед яких був і Іон Ілієску / Фото Getty Images

Довідково! У 1989 році Ілієску очолив переворот проти Чаушеску, а після повалення режиму утворив Фронт національного порятунку Румунії і став його головою. Через рік перетворив Фронт національного порятунку в партію, залишившись її очільником, що й викликало протести серед населення. Згодом балатувався на пост президента країни й виграв вибори. 

Настрої в Румунії: що найбільше хвилює населення 

Зі слів експертів, основні внутрішні теми, які наразі хвилюють людей в Румунії, –корупція, судова реформа, освіта, охорона здоров'я, інфраструктура, економічні питання і, звісно, зростаючі соціальні нерівності. Ці проблеми були в центрі дебатів і сильно вплинули на настрої громадськості, особливо серед молоді та освічених виборців в міських районах.

Крім того, справу ускладнює економічна невизначеність та наслідки пандемії COVID-19, які також мають значний вплив на виборчі настрої людей. Також повноцінний доступ до європейських фондів та ефективне їх використання дуже важливі для забезпечення економічного росту та модернізації країни.

Молодь зіштовхується з проблемою пошуку хорошої роботи за своєю спеціальністю. Також Румунія має найвищий відсоток міграції серед молодих професіоналів у Європі. Ми бачимо великі виклики, особливо для молодих людей, які шукають роботу, оскільки вони не можуть знайти хорошу роботу за своєю спеціальністю. Багато хто шукає можливості за кордоном через недостатні умови та перспективи вдома. Це своєю чергою створює демографічні та економічні проблеми для країни, тому уряд шукає баланс між забезпеченням можливостей для молоді в Румунії та залученням тих, хто емігрував,
– ділиться політолог Александру Даміан.

Яка ситуація з економікою Румунії: 

• Дефіцит бюджету Румунії цьогоріч складає 8% від ВВП. За словами експерта Соріна Іоніци, це досить драматичні цифри. 
• Навесні 2024 року Єврокомісія прогнозувала, що зростання економіки за результатами 2024 року становитиме 3,3%, а у 2025 році – 3,1%. 
• Однак в останньому звіті ЄК стверджує, що румунська економіка сповільниться до 1,4% цього року, а потім дещо прискориться до 2,5% у 2025 році.

Сорін Іоніца пояснює, що цьогоріч партії, котрі в урядовій коаліції, змагаються за президентське крісло, тож досить дивно виглядає, коли вони хочуть звернути увагу на економічну ситуацію в країні. Кандидат в президенти від соціал-демократичної партії – прем'єр-міністр Чолаку, а ліберали, котрі з ним змагаються, мають Міністерство фінансів. Тож вони не хочуть відкривати обговорення про економічну ситуацію в країні, бо це матиме негативний ефект для обох партій. 

Вони намагаються говорити про щось інше, наприклад корупційні скандали, що повʼязані з партіями. Але немає серйозної дискусії про орієнтацію Румунії на світовій геополітичній арені, ситуацію в Молдові на останніх виборах. Ні, таке ми не обговорюємо. Навіть підтримка України не обговорюється. А коли під час дебатів виникає це питання, то кандидат намагається уникнути прямої відповіді,
– резюмує Іоніца. 

Марчель Чолаку – чинний прем'єр-міністр Румунії та кандидат у президенти на виборах у 2024 році / Фото Getty Images

Президентські чи парламентські вибори – що матиме більший вплив

Александру Даміан розповідає, що важливий перший тур виборів, адже за результатами нього буде зрозуміло хто боротиметься за президентське крісло. Саме це визначить результати парламентських виборів.  

Кожен, хто потрапляє у другий тур, хай то буде Чолаку від соціал-демократів, Джорджє Сіміон чи інші: Елена Ласконі від USR, Мірча Джоана, незалежний кандидат, або Чука з лібералів, той значно підсилить свою партію на парламентських виборах. Це нормально. Так воно і відбувається,
 – пояснює Даміан. 

Сорін Іоніца зауважує, що немає абсолютно ніякого шансу, аби такі кандидати, як Сіміон, були прийняті де-небудь на Заході, у Вашингтоні або в Європі.

Ніхто не буде радий, але я думаю, що небезпека нижча, ніж ви могли б подумати, тому що, на відміну від Франції, Німеччини чи Угорщини, де б то не було в Європі, наші екстремістські партії не є дійсно автентичні. Вони штучно створені заради завоювання частини виборців. Це вже було, ми це вже бачили раніше. Ми матимемо більше ясності після цих вихідних перед другим туром виборів і перед парламентськими виборами, які у наступні вихідні,
 – зазначає експерт.

Тож президентські вибори у Румунії, а зокрема перший тур, що відбудеться вже у цю неділю, є чи не найважливішою політичною подією у країні за останні 20 років. Адже вони можуть визначити не лише наступного президента, а й найближче майбутнє парламентських виборів та політичний ландшафт у країні.

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.