Від кріпаків до мільйонерів: історія унікальної української родини Симиренків

В українській історії назбирається немало історій успіху, коли працьовитість приносила шалене багатство. Але випадок з родиною Симиренків просто унікальний.

Федір Симиренко – син збіднілого козака, якого записали у кріпаки. Це був найнижчий стан у суспільстві, за таких умов людина повністю була позбавлена прав і сліпо виконувала накази поміщика. Шанси змінити свою долю – були мізерними.

Левко Симиренко з дітьми. Зліва направо: Платон, Володимир, Тетяна.

Проте підприємливому Федору вдалося вмовити свого поміщика здати йому в оренду млини. Справи пішли так добре, що за кілька років він викупив млини, а зароблених грошей вистачило на мрію життя – звільнити себе і своїх синів з кріпацтва.

Читайте також: Історія відважного українського винороба, який кинув виклик погоді у США

Грошей від торгівлі мукою, м'ясом та шкірою стало настільки багато, що родина наважилася відкрити цукровий завод. У ті роки – це нова галузь. І поки на інших подібних заводах працівники на сковорідках випарювали цукор з бурякового соку, завод Симиренків вражав технічними новаціями.

Справа в тому, що син Федора – Платон, який вивчав у Парижі інженерію, – привіз на батьківщину креслення парового двигуна, що втричі збільшило потужності виробництва. Більше того, пам'ятаючи свою недавню скруту, новоспечені "цукрові" королі збудували для своїх працівників ціле містечко з лікарнею, школами і навіть театром. А коли почалася Кримська війна – надсилали лікарням харчі і хліб, а на військові потреби регулярно виділяли чималі суми.

Якби не родина Симиренків, можливо, світ так ніколи й не дізналися б про талант Тараса Шевченка. Його вірші не наважувалось друкувати жодне видавництво, поет був на межі відчаю, та в одну мить усю необхідну суму – а це більше тисячі рублів – йому подарував Платон.

Читайте також: Українець, який змінив уявлення світу про кіно

Молодшому сину вдалося модернізувати завод і налагодити виробництво першого українського мармеладу, який успішно експортували за кордон і прописували хворим у місцевій лікарні. Утім цукром не обмежувалися – Василь профінансував будівництво першого в Україні залізного пароплаву, якого назвав "Українець".

Племінник Василя – Левко – натомість став провідним садівником. Йому вдалося зібрати найбагатшу в Європі колекцію плодових дерев – лише яблунь було 900 сортів і ще стільки ж груш. За якість колекції отримав нагороду у Франції, а його самого називали "королем садів у всій Російській імперії".

Більше – дивіться у програмі.