Виключення з правил: рентабельні держкорпорації

На виході ми повинні побачити рентабельну роботу і мінімум зловживань довіреними активами. Як це приблизно може виглядати, можна вже зараз подивитися на прикладі нечисленних рентабельних держкорпорацій — аеропорту "Бориспіль" і "Укрспирту".

Нові боси для держкорпорацій

Кабмін в середині червня оприлюднив прийняте наприкінці травня розпорядження (№ 600-р від 27 травня 2015 року), а в ньому — список з 50 найбільших держпідприємств і порядок визначення претендентів на посади керівників в них.

Вперше за довгі роки процедура призначення керівника для таких держпідприємств виведена з-під опіки відповідних профільних відомств і передана спеціальним комітетам. Кабмін включив в ті комітети не тільки керівників усіх причетних відомств (сьогодні популярно коло таких зацікавлених осіб називати стейкхолдерами), але також і незалежних недержавних експертів.

Можна довго сперечатися з приводу якості подібних кадрових процедур, але досі такої уваги рівню корпоративного управління не приділялося. Кабмін розпорядився, що відтепер подібним чином будуть підбирати претендентів на посаду керівника особливо важливих для економіки країни підприємств. Фільтр дуже простий - щоб підприємство визнали особливо важливим, вартість його активів повинна перевищувати 2 млрд грн або розмір чистого доходу повинен перевершувати 1,5 млрд грн на рік. Для банку інша ознака: в його статутному капіталі частка держави повинна бути більше 75%.

Так ми незабаром побачимо, як Кабмін стане призначати керівників великих держпідприємств за новою процедурою, організовувати корпоративне управління, а також подачу ними звітності та проведення в них аудиту.

Потрібні Success Story

В результаті спостереження за такою бурхливою діяльністю уряду виникає резонне питання - невже від конкретних фігур на чолі держкорпорацій так багато залежить? Невже гори нормативних документів не здатні направити держпідприємства по правильному шляху? Взяти той же газ — ну, добули, ну, відправили давним-давно відомим споживачам, зібрали оплату за спожите паливо, показали прибуток, працюємо далі. Але чомусь не вдається у багатьох випадках ось так просто взяти і спрацювати прибутково. Чомусь у держави вимагають згадані вище 2% ВВП на підтримку штанів корпораціям.

Тим цінніше досвід нечисленних прибуткових держкомпаній. Таких не так вже й багато — найпростіше доводиться тим з держкорпорацій, кому не нав`язують зверху економічно невиправдану ціну реалізованих товарів і послуг, не примушують до обслуговування свідомо неплатоспроможних споживачів (від яких надувається кредиторська заборгованість і валиться рентабельність).

Є й цілком об'єктивні в нинішній ситуації негативні фактори: девальвація і супутня їй інфляція, схлопування ряду традиційних ринків (з політичних причин набагато складніше стало працювати з РФ), анексія Криму, а також територій в Донецькій і Луганській областях.

У "Борисполя" вийшло

Взяти той же міжнародний аеропорт "Бориспіль" — в.о. гендиректора цього держпідприємства Євген Дихне (займає посаду з вересня 2014 року) заявив агентству "Інтерфакс-Україна" на початку липня, що в першій половині поточного року падіння пасажиропотоку склало 15% в порівнянні аналогічним періодом минулого року. Крим, девальваційний шок, економічний спад - все це фактори, що пригнічують авіаперевезення, але точно не привід опускати руки. Незважаючи на них, введено кілька нових рейсів (якісь з них - відновлено), що, наприклад, різко збільшило потік транзитних пасажирів — на 37%. Це хороший компенсатор тому падінню внутрішньоукраїнських перевезень і зниженню попиту з боку вітчизняних пасажирів у зв'язку з девальвацією, які спостерігаються останні 10-12 місяців.

Завдяки таким компенсаторам в першому півріччі 2015 року аеропорт обслужив 3,2 млн пасажирів, що на 70 тис. більше, ніж за той же період 2014 року. Завдяки зростанню обсягів перевезень, аеропорт зміг виплатити в першому півріччі 2015 року кредиторам понад 663 млн грн, що в 2,65 рази більше, ніж за такий же період 2014 року. Зауважимо, що навіть з урахуванням девальвації це все ж таки більше, ніж рік тому.

Саме нарощування транзитних перевезень, оптимізація витрат, зниження боргового навантаження допомогли Євгену Дихне вперше за останні три роки вивести аеропорт на чистий прибуток — близько 200 млн грн за підсумками першого півріччя 2015 року. Тоді як за січень-червень 2014 року збиток підприємства склав 116,4 млн грн, а в першому півріччі 2013 року — 7,1 млн грн.

Прибутковий "Укрспирт"

Держкорпорація "Укрспирт" в частині набору негативних факторів зіткнулася приблизно з тими ж труднощами: через анексію Криму і частини районів на сході Донецької та Луганської областей виручка від реалізації за підсумками першого півріччя 2015 року скоротилася до 715,9 млн грн (без урахування акцизів і ПДВ) — на 12% у порівнянні з першим півріччям 2014 року. На собівартість жорстко тиснуть наслідки девальвації — компанія закуповує значні обсяги природного газу, який використовується в технологічних процесах. В.о. гендиректора ДП "Укрспирт" Роман Іванюк з перших днів роботи, з грудня 2014 року, почав шукати нові ринки збуту замість тимчасово загублених. І вони знайшлися — підписаний договір з Грузією на поставку 300 тис. дав спирту, готується ряд договорів на поставку спирту в Австрію, Латвію, Польщу і Туркменістан.

Незважаючи на зниження виручки від реалізації, податкові відрахування (в основному, за рахунок акцизу і ПДВ) зросли в першому півріччі до 118,5 млн грн, що на 19% більше, ніж за той же період 2014 року.

Чистий прибуток ДП "Укрспирт" до оподаткування склав у першому півріччі близько 86 млн грн, тоді як за аналогічний період 2014 року – 49,15 млн грн, а в цілому за підсумками 2014 року був отриманий величезний, як для такої компанії, збиток - 532 млн грн. Як Роману Іванюку вдалося вивести держкомпанію на рентабельну роботу навіть при деякому вимушеному зниженні обсягів продажів? Та все досить очевидно - за рахунок ліквідації корупційних дірок, а також наведення на підприємстві порядку і виразного обліку.

У підсумку за перше півріччя 2015 року ДП "Укрспирт" скоротив прострочену заборгованість перед постачальниками сировини майже в шість разів (сумарний обсяг закупівель сировини за півріччя — близько 225,8 млн грн, економія на закупівлі — близько 5%).

Заради зниження невиправданих витрат Роман Іванюк розпочав впровадження системи електронного та дистанційного обліку готової продукції, нової практики закупівель сировини, енергоносіїв та інших ресурсів, а також управління кредиторською та дебіторською заборгованістю.

Разом до впровадження

Загалом, якщо підсумувати досвід двох таких різних підприємств, все одно приходимо приблизно до одного і того ж набору антикризових заходів, що дають практично негайний позитивний ефект:

А) ліквідація фінансових втрат у результаті корумпованих закупівель;

Б) управління дебіторською та кредиторською заборгованістю;

В) жорсткий облік реалізованих послуг і продукції;

Г) постійний пошук нових ринків збуту і нових можливостей для отримання доходу.

Д) зниження глибини закредитованості підприємства до економічно обґрунтованих рівнів.