Війна у легенях: як бойові дії впливають на забруднення повітря у Львові і що із цим робити

Хто і для чого вимірює якість повітря у Львові

У Львові є чотири пункти спостереження від лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря Львівського регіонального гідрометцентру. Вони працюють ще із 80-х років. На цих пунктах, встановлених на перехрестях, періодично відбирають проби повітря, що досліджують на вміст небезпечних речовин – газів, важких металів тощо.

Дивіться також Снаряди зі збідненим ураном спопеляють найпотужнішу броню: що це таке і чому в росіян істерика

Фахівці лабораторії, розповідає її керівниця Олександра Шпак, вручну відбирають проби, а потім так само проводять хімічний аналіз повітря – процес надійний, але не миттєвий. Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" теж відбирає проби повітря на львівських перехрестях та реагує на скарги містян на "погане" повітря.

Один із газоаналізаторів КП "Адміністративно-технічне управління" / Фото Explorer

Також у Львові є 74 автоматизовані станції моніторингу якості повітря, що із 2019 року встановлюються містянами у співпраці із різними громадськими ініціативами – SaveEcoBot, ЛУН Місто Air, EcoCity тощо. Зараз працюють лише 15 із цих станцій. Вони кожні дві секунди збирають із повітря дані про забруднення дрібнодисперсним пилом, а усереднені показники щогодини оновлюються на онлайн-мапі.

Коли цифри на мапі із зелених стають жовтими – це небезпечно для вразливих груп: малих дітей, людей із хворими бронхами, легенями тощо. Їм краще утриматись від прогулянок у цій місцевості. А коли цифри стають вже червоними, то зачиняти вікна і уникати походів на вулицю варто вже всім. Таке може траплятися під час пожеж та різних викидів, що збільшують кількість дрібнодисперсного пилу в повітрі.

Чому статистика не має рації

За даними лабораторії спостереження за забрудненням атмосферного повітря, у 2022 році повітря у Львові було чистішим, аніж у 2021. На це є кілька причин, говорить Олександра Шпак.

Основним забруднювачем атмосфери у нас є автотранспорт. Улітку була криза з пальним і у Львові було на половину менше машин, ніж зазвичай. Тому літні місяці вийшли набагато чистішими, що вплинуло і на середньорічну концентрацію забруднюючих речовин, зокрема важких металів, в повітрі,
– пояснює науковиця.

Її підтримує співзасновниця ініціативи SaveEcoBot Ірина Черниш.

"У графіку 2022 року влітку видно просідання – це спричинено меншим виробництвом і використанням автотранспорту через кризу з пальним", – каже вона.

 

Та ця літня "чистота" може нівелюватися викидами забруднення у повітря восени і взимку, що неможливо було відстежити з простої причини – і пункти лабораторії, і станції моніторингу працюють лише від електроенергії (а для останніх ще важливий інтернет).

Окрім зростання кількості автівок восени, у цей період з'являється забруднення від міських котелень та індивідуальних котлів, а ще, на жаль, від спалювання листя. Минулого року суттєвий вплив був і від генераторів, що люди масово вмикали під час блекаутів.

До чого тут генератори?

"Але ж зараз проблем зі світлом немає, генератори не працюють, повітря чисте. В чому проблема?", – спитаєте ви і захочете закрити цю вкладку.

Усі співрозмовники ZAXID.NET стверджують, що вплив викидів від генераторів на якість повітря і, відповідно, здоров'я людей, тварин і рослин, однозначно є. І – спойлер – може бути довготривалим.

Генератори – це не лише дрібнодисперсний пил, а ще й гази. Є такий додаток – Windy, що аналізує супутникові знімки на вміст різних речовин. Коли я його відкривала під час блекаутів, то бачила велику концентрацію оксиду вуглецю (чадного газу – ред.), що є викидом генераторів,
– говорить керівниця управління екології міськради Львова Олександра Сладкова.

Ірина Черниш пояснює, як нам шкодять генератори. По-перше, все, що спалюється, вивільняється в атмосферу. По-друге, упродовж роботи вони перебувають на місці – локальний вплив збільшується кожні 30 хвилин роботи генератора. По-третє, викиди – на рівні обличчя людини: ми ідемо і вдихаємо усі шкідливі речовини.

Волога погода, туман і щільна забудова у центральній частині Львова, де, мабуть, під час блекаутів було найбільше генераторів на квадратний метр, сприяють утворенню смогу від забруднюючих речовин: чадного газу, сірчистого газу, дрібнодисперсного пилу, діоксиду азоту тощо. Вони затримуються, тому що не можуть підніматися у вищі шари атмосфери.

Туман утримує забруднюючі речовини буквально під носом у людини

Гроші – в плюсі, майбутнє – в мінусі

За даними CDC (Центру контролю та профілактики захворювань США), один портативний генератор створює у 100 разів більше викидів, ніж один автомобіль. Звісно, це усереднено. Та навіть якщо концентрація чадного газу невелика, але людина вдихає його тривалий час, наслідки для здоров'я будуть.

Одна з країн, що має найбільший досвід у питаннях моніторингу впливу та законодавчого регулювання користування генераторами – Сполучені Штати Америки, говорить координаторка проектів ГО "Плато" Діана Попфалуші.

За даними Комісії з безпеки товарів споживання США, каже вона, у 2005-2017 роках більше 900 людей померли від отруєнь чадним газом з переносних генераторів, а 15 400 людей у цьому ж проміжку звертались через отруєння викидами від генераторів на лінії швидкої допомоги.

У країні часто стаються стихійні лиха – смерчі, цунамі (не в останню чергу – через зміну клімату). Стихії стають причиною руйнування ліній електропередач, житлових будинків. Аби забезпечити населення струмом, використовуються генератори. У деяких частинах країни стихійні лиха стали настільки звичними, що їхні мешканці постійно мають вдома генератори,
– говорить Діана Попфалуші.

Є і відкладений вплив забруднюючих речовин, що може "вилізти боком" не одразу. ВООЗ та інші європейські й американські організації передусім обраховують годинний індекс якості повітря за вмістом дрібнодисперсного пилу фракцією у 2,5 мікрони (тверді частинки, що є наслідком горіння), яка найбільш небезпечна для здоров'я людини.

Цей пил ще називають невидимим вбивцею. Основна небезпека – його накопичення. Залежно від того, що згоріло, пил може містити також важкі метали, канцерогени тощо. Він подразнює бронхолегеневу систему, напружує імунітет і закупорює судини. Він погано виводиться з організму і велика його частина залишається з нами назавжди,
– говорить Ірина Черниш.

Станція моніторингу повітря на вміст дрібнодисперсного пилу

І це ще не все. Вихлопи від бензинових та дизельних генераторів містять поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), що належать до сильних канцерогенів і пов'язані із розвитком раку легень.

Опубліковані ще у 2013 році на сайті медичної бібліотеки Національного інституту охорони здоров'я США результати дослідження на мишах говорять, що генератори можуть призвести до серйозних захворювань і навіть смерті.

37 мишей, поділених на чотири групи, упродовж 42 днів піддавали впливу викидів від генераторів по 8 годин на добу. Групи були розміщені на різній відстані від джерела забруднення, одна була контрольною і впливу не піддавалася. Протягом дослідження шестеро мишей, що піддавалися впливу вихлопів, померли. Вчені застерігають, що малі концентрації ПАВ можуть накопичуватися протягом тривалого часу.

Окрім того, забруднення повітря вихлопами у країнах, де були проблеми з електропостачанням і населення використовувало бензинові та дизельні генератори, сприяє зростанню дитячої смертності, серцевим нападам, проблемам із розвитком легень у дітей 10-18 років. Також це забруднення сприяє тому, що важче – аж до летальності – переносяться респіраторні захворювання.

І дрібнодисперсний пил, і леткі забруднюючі речовини від генераторів можуть сприяти мутації клітин, особливо, коли джерело забруднення – близько (менше 6-7 метрів від дверей, вікон і стін) та працює довго (6-10 годин).

"Якщо бариста постійно користується генератором, що стоїть під вікном, то це економічно посилить його сьогодні, але в перспективі – дуже сильно погіршить його здоров'я і він втратить більше, адже не зможе повноцінно працювати. Постійно хворіти – це постійні незручності і погані наслідки для всього у житті", – каже Ірина Черниш.

Що із цим жахом робити?

Якщо росіяни далі атакуватимуть енергетичну інфраструктуру України і нам доведеться знову витягнути генератори із комор, то правильне використання та розміщення, говорить Діана Попфалуші, буде ключовим у попередженні іноді навіть летальних наслідків.

У США розробили низку рекомендацій для уникнення отруєнь чадним газом та попередження займань у будівлях через неправильне використання чи розміщення генераторів:

• не тримати генератор ближче, ніж 6-7 м від дому;
• встановлювати датчики, що вимірюють рівень чадного газу, біля генератора (середня вартість таких датчиків – близько 20 доларів) та у спальних кімнатах будинку;
• у 2007 році Товариство прав споживачів США прийняло закон, за яким виробники генераторів зобов'язані наносити маркування та спеціальні наліпки як попередження про можливу шкоду від приладу.

"Якщо є критична потреба у використанні генераторів, не ставте їх поряд зі входом, вікном чи стіною будівлі. Вмикайте генератор лише тоді, коли він вам точно потрібен, для підсвітки вітрини – не раціонально. Якщо можете використовувати навпіл з іншим підприємцем – робіть це. І не економте на якісних генераторах, щоб вберегти здоров'я, своє і людей довкола. Маємо бути свідомі цього", – додає Ірина Черниш.

Так близько до приміщення генератор ставити не можна

Альтернатива, диверсифікація і моніторинг

На час воєнного стану в Україні власники генераторів не сплачують екологічний податок та не потребують ліцензій на використання генераторів. Та, говорить Ірина Черниш, генератори на викопному паливі – це пластир, а не лікування. Локальні підприємства мають шукати інші виходи і постійно думати про здоров'я.

Якщо ідеться не про одну перукарню, а про, наприклад, ОСББ, дитячий садок чи комунальний заклад, то є більш сталі за генератори рішення – сонячна, вітрова та інша енергія,
– каже співзасновниця SaveEcoBot.

Оскільки використання генераторів є наслідком вимкнення електроенергії через атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру, проблему слід вирішувати на різних рівнях.

"Держава має подбати про альтернативні джерела для генерації і розподілу електроенергії, про створення локальних генерацій. Якщо росіяни б'ють по Бурштинській ТЕС, то "відрубає" пів заходу, а так не має бути. Ризики нікуди не поділися – диверсії зі сторони Росії можуть тривати роками навіть після нашої перемоги. Тому нам потрібні національні програми диверсифікації ризиків", – говорить Ірина Черниш.

Міста теж мають включитися і подумати про майбутнє. Оскільки, окрім генераторів, великими забруднювачами повітря тут є автотранспорт і промисловість, то перечекати, поки закінчиться війна і повітря стане чистішим саме по собі, не вийде.

За словами Олександри Сладкової, містом розроблена Програма державного моніторингу у галузі атмосферного повітря – зараз вона перебуває на затвердженні. Окрім того, у Львові є План сталої мобільності, який передбачає рух у місті з мінімальним використанням автомобілів.

"Там описано багато заходів – від розвитку електротранспорту, вело- і пішохідного руху до покращення зелених ліній для зв'язку у місті. Це ті заходи, що справді впливають. Посадка дерев трохи пом'якшує вплив забруднення, але викиди лишаються тими ж – рослини просто їх трохи забирають", – каже Олександра Сладкова.

Науковиця Олександра Шпак говорить, що в області теж розроблена і навіть затверджена програма моніторингу якості повітря. У ній передбачене встановлення автоматизованих станцій вимірювання якості повітря у різних локаціях, адже в області таких станцій немає і ніхто не стежить за повітрям там. Але війна – це брак коштів та інші пріоритети, ніж моніторинг повітря, додає Олександра Шпак.

Росія заплатить?

Забруднення повітря унаслідок російської агресії та спричинена цим шкода для здоров'я мала би бути врахована у репараціях, про які ітиметься після перемоги України. Але як це порахувати?

Старший аналітик ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Андрій Андрусевич говорить, що торік центр якраз досліджував практики відшкодування екологічної шкоди за наслідками збройних конфліктів. Насправді, каже він, їх мало.

Є три можливі форми нарахування репарацій. Перша – це шлях, яким пішли держави після Другої світової війни – тут ідеться радше про політичну суму виплат, а не про оціночну.

Друга – це міжнародні суди, що мають свою методологію судової оцінки, яка буде невигідною Україні.

Третій приклад – це механізм, що використали після вторгнення Іраку в Кувейт. Тоді створили спеціальну компенсаційну комісію. Вона 30 років розглядала, зокрема, шкоду довкіллю і здоров'ю людей. Були два види таких справ. Перший – це виплати індивідам або сім'ям, які самі подавали заяви. Другий – це компенсації державі з думкою про майбутнє.

"Комісія припустила, що Кувейту доведеться багато років забезпечувати в межах системи охорони здоров'я моніторинг захворювань, що виникли унаслідок шкоди довкіллю, і надавати медичні послуги, у яких, за звичайних умов, не було би потреби. А це все коштує грошей", – розповідає Андрій Андрусевич.

Який варіант застосують для виплат Україні – наразі невідомо. Раніше керівництво країни говорило про перший, а юристи обговорювали третій. Тим часом Міндовкілля рахує те, що вже зараз можна виразити в числах – спалені ліси, заміновані поля і забруднені води. А ми маємо подумати про майбутнє – своє і дітей, та знайти способи зробити наше повітря чистішим.