Вороги шкодять не лише ззовні: екологічна ситуація в Україні стрімко погіршується

2 листопада 2021, 19:13
Читать новость на русском

Лідери 120 країн з'їхалися до Глазго, аби вирішити, як рятувати планету від змін клімату, спричинених людською діяльністю. Такі саміти проходять щороку, починаючи з 1995 року.

В рамках одного з таких форумів у 1997 році підписали Кіотський протокол, аби зменшити викиди парникових газів в атмосферу. У 2015 році його замінили Паризькою кліматичною угодою з амбітнішими цілями.

До теми Зеленський із Байденом у Глазго обговорили ситуацію на Донбасі

Вона передбачала зобов'язання країн стримувати потепління клімату на рівні не більше, ніж 1,5 градуси за Цельсієм.

Відзначимо! У 2020 році лідери держав мали обговорити досягнуті результати, але цьому завадила пандемія COVID-19 і зустріч перенесли на рік.

"Ніхто з нас не недооцінює викликів, які стоять перед нами. Історія показала, коли народи об'єднуються перед спільними загрозами, з'являється надія", – зауважила королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

Водночас підрахунки міжнародних експертів показують, що надії мало. Уряди так і не змогли досягти цілей Паризької кліматичної угоди.

Екологічна ситуація у світі погіршується: дивіться сюжет


За оцінкою фахівців кліматичної програми ООН, до середини століття наша планета прогріється на 2,7 градуса за Цельсієм, якщо негайно не вжити заходів з обмеження викидів в атмосферу. А з цим серйозні проблеми.

Не всі уряди готові діяти жорстко, бо це потребує скорочення робочих місць на брудних виробництвах і інвестицій в зелені технології. Гальмують процес й одні з найбільших забруднювачів повітря:

  • Китай;
  • Австралія.

Остання не готова закривати власні вугільні шахти. Водночас в Піднебесній не готові відмовитися від його використання для продукування електроенергії.

До речі! Представники урядових організацій Китаю і Австралії навіть зверталися до фахівців ООН, які готували доповідь про кліматичні зміни до саміту, аби ті применшили вплив викопного палива на глобальне потепління.

"Ці 6 років після підписання Паризької кліматичної угоди були найгарячішими роками за всю історію метеоспостережень", – зауважив генсек ООН Антоніу Гутерреш.

Наша залежність від викопного палива ставить людство на межу катастрофи. Перед нами стоїть важливий вибір: або ми зупинимо кліматичні зміни, або вони зупинять нас.

Антоніу Гутерреш

Генсек ООН

Ці зміни вже поруч з нами. Німеччина у 2021 році пережила одне з наймасштабніших підтоплень за всю історію. Туреччина і Греція влітку стикнулися із загрозливими пожежами.

Варто прочитати Росію заганяють у кут: Москва почала істерити від результатів саміту G20

Війна не покращує кліматичну ситуацію

Не сприяють покращенню кліматичної ситуації і війни. Яскравим прикладом погіршення стану довкілля через агресивну зовнішню політику стали окуповані український Крим і Донбас. Про це учасникам конференції нагадав Володимир Зеленський.

У 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль не виконали, а планета отримала 2 екобомби у центрі Європи: окуповані Крим і частина нашого українського Донбасу,
– наголосив Зеленський.

Він додав: "Півострів Крим з унікальною флорою і фауною став військово-морською базою Росії. А на частині Донбасу затоплення шахт, деградація ґрунту, брак питної води і все це зараз. Це спільна загроза для усього світу".

Промислові підприємства не хочуть відмовлятися від вугілля

Не лише зовнішні вороги шкодять довкіллю в Україні. Великі українські промислові підприємства не готові відмовитися від дешевшого вугілля, так само як і теплові електростанції.

Довідка. За даними ВООЗ, українські ТЕС викидають в атмосферу майже 600 тисяч тонн сірчистого газу щороку, що набагато більше ніж всі європейські ТЕС разом узяті.

Це стало причиною того, що Україна – лідер в Європі за смертністю від хвороб, спричинених поганою якістю повітря. У нас цей показник становить 2,5 тисячі на 100 тисяч жителів. Маємо серйозні проблеми і з якістю води.

Ситуацію значно погіршує постійне забруднення водних запасів:
  • це промислові викиди;
  • забруднення комунальними підприємствами;
  • навіть використання населенням мийних засобів з фосфатами, після яких неможливо очистити воду.
Наші очисні споруди давно потребують модернізації та оновлення, щоб розв'язувати проблеми з забрудненням води.

Євгенія Засядько

Експертка ГО "Екодія"

Для переходу на зелені технології Україні за різними оцінками потрібно до одного трильйона доларів. А вуглецево нейтральною наша країна зможе стати не раніше, ніж 2060 року.