Кількість загиблих окупантів у 2023 році зросла: яким регіонам Росії пощастило найменше

Тобто це дуже неповні цифри, які не дозволяють робити кількісні висновки (тільки припущення, адже реальні втрати Росії значно вищі), але цілком репрезентативні для якісних оцінок та виявлення тенденцій.

Читайте також Боротьба за зони впливу у Європі загострюється

Мобілізація у Росії змінила структуру втрат по регіонах

Наприкінці 2023 року лідери за абсолютними числами такі:

• Краснодарський край – 2 241 ліквідований боєць;
• Свердловська область – 1 447;
• Башкортостан – 1 291;
• Самарська область – 1 147;
• Челябінська область – 1 095;
• Бурятія – 1 051;
• Новосибірська область – 995;
• Пермський край – 964;
• Волгоградська область – 948;
• Московська область – 907.

Наприкінці 2022 року цифри були такі:

• Краснодарський край – 487;
• Дагестан – 370;
• Бурятія – 351;
• Свердловська область – 331;
• Башкортостан – 305;
• Челябінська область – 292;
• Волгоградська область – 291;
• Ростовська область – 263;
• Забайкалля – 230;
• Саратівська область – 212.

Перший рік великої війни – це здебільшого відображення втрат професійної армії та найманців. Багато вбитих із регіонів, де армію сприймають як соціальний ліфт (наприклад, Дагестан) і де зосереджені місця дислокації військових частин (Бурятія, Забайкалля). До кінця минулого року вереснева мобілізація вже почала коригувати ці цифри, але не критично.

Другий рік війни – це втрати вагнерівців (через що аномальна кількість похованих у Краснодарському краї) та добровільно-примусова мобілізація. Починає вибудовуватися кількісна пропорція "що більше населення регіону – то більше вбитих" (крім Москви та Санкт-Петербурга).

На цьому матеріалі відразу видно аномалії та особливості. Загальна кількість втрат Росії до кінця грудня 2023 року в порівнянні з аналогічною датою 2022 року зросла у 3,87 раза. Поки можна порівняти лише календарний рік, рік до року буде за 2 місяці.

Але вже видно, що за 10 місяців першого року війни Кремль офіційно загнав у могилу понад 10 тисяч солдатів, а за другий – вже майже 30 тисяч. Наголошую – це ті, кого можна публічно зафіксувати у самій Росії.

Є регіони з особливим підходом

Наприклад, Дагестан, який практично весь минулий рік був на першому місці за кількістю втрат, до кінця 2023 року опустився на 15 місце (10-й регіон за чисельністю населення у Росії). Федеральна та регіональна влади відчувають межі допустимого і бояться викликати невдоволення. Як може виплеснутись негатив – усі бачили на прикладі захоплення аеропорту.

Башкортостан та Татарстан мають практично однакове за чисельністю населення, але втрати в Башкирії на 30% вищі, ніж у Татарстані. Це результат невгамовного прагнення місцевого фюрера – Радія Хабірова –  вислужитися перед Москвою, сприяючи мобілізації, створюючи регіональні підрозділи тощо.

Цікаво Путін обіцяє воювати 5 років: до чого тут насправді Китай

В Інгушетії (звідки заступник міністра оборони Росії Юнус-Бек Євкуров) загальна кількість втрат зросла протягом року лише на 30%. У Тиві (звідки міністр оборони Сєргєй Шойгу) – у 3,65 раза.

У Свердловській області – зростання у 4,37 раза. У Краснодарському краї – у 4,6 раза. Це зеки-вагнерівці.

У Якутії зростання втрат – 7,7 раза. Це мобілізація. Пам'ятаєте ролики з радісними проводами якутів до армії? Ось ці радісні якути тепер є у цій цифрі.

Загалом за структурою втрат помітно, влада яких регіонів активна на війні, а яких не демонструє особливого ентузіазму. Все це – матеріал майбутнього трибуналу.

У Москві втрати, як завжди, найменші

Ми подивилися, скільки втратили регіони Росії на кожні 10 тисяч чоловіків працездатного віку. Картина така:

• Тива – 46 чоловіків;
• Бурятія – 37;
• Чукотка – 32;
• Сахалін – 29;
• Алтай – 28;
• Забайкалля – 27;
• Магадан – 26;
• Ненецький АО – 25;
• Північна Осетія – 23;
• Псковська область – 19;
• Карелія та Комі – по 18.

Найнижчі відносні втрати у Москві (менш як 1 особа на 10 тисяч), Санкт-Петербурзі (2,8 на 10 тисяч) та Московській області (3,6 на 10 тисяч). Один москвич приблизно в 50 разів цінніший, ніж мешканець Тиви.

Загалом слід визнати, що, за винятком кількох регіонів, кількість втрат в абсолютних та відносних числах поки що не є критичною навіть з урахуванням екстраполяції.

Зауважте Слабкі суперники і багато пропаганди: як Путін боротиметься за збереження титулу царя у Росії

Щоб зрозуміти, де є чутливі моменти, слід брати додаткові ознаки якості втрат.

Наприклад, у Костромській області відбулося зростання втрат у 2,2 раза, що значно нижче за середнє. Регіон так і не оговтався від повної анігіляції десантного полку у перші місяці війни.

У Псковській області – зростання у 2,6 раза. Це відображення втрат десантників. І показник, наскільки знизилася загроза НАТО.

Втрати з Приморського краю зросли у 4,4 раза. Втрати Сахаліну – 4,14. Здебільшого це морська піхота, яку російське командування закопало в українських степах.

Недарма зараз у мережі гуляє матеріал про втрати 155-ї бригади морської піхоти з Приморського краю – там все дуже сумно. Наслідок – різке зниження ризиків для Японії та Південної Кореї.

В абсолютних числах втрати Сахаліну та Примор'я можна порівняти, а ось у відносних у Сахаліну в 3,6 раза більше втрат.

Цікаво порівняти цифри втрат із регіонів з однаковим за чисельністю населенням. Наприклад, кількість втрат у Карелії в 4,2 раза вища, ніж в Інгушетії. Наочно видно, хто для Росії цінніший.

Якутія, Забайкалля та Бурятія мають порівнянне населення – трохи менше як мільйон у кожному регіоні. При цьому втрати з Бурятії в 3 рази вищі, ніж у Якутії, і на 27% вищі, ніж у Забайкаллі. Це насамперед маркер місць постійної дислокації військ.

Якщо дивитися на картину загалом, то є підказки щодо того, де Кремль має ще багато резервів, а де вже з'явилися нюанси. Це дозволяє робити оцінки запасу міцності та розставляти пріоритети по роботі з регіонами Росії.