Цифрова економіка – шанс України стати технологічним лідером світу

Після 5 років у Мінцифрі починаю новий етап як заступниця міністра цифрової трансформації з питань цифрової економіки. На новій позиції мої пріоритети прості і стратегічні – робота над політиками, які дозволять технологічному бізнесу розвиватися в Україні, а державі – конкурувати глобально. Напрям, який я очолила, має одразу кілька сфер, кожна з яких потребує окремої уваги, рішень та довгострокової стратегії. Детальніше про це розповідаю в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Starlink у смартфоні: що це, як і коли запрацює в Україні і чи буде безкоштовним – репортаж

Підтримка IT-індустрії

Із запуском Дія.City ми довели, що держава може бути партнером для технологічного бізнесу, а не наглядачем. Це перший і досі єдиний державний проєкт, про який знає індустрія і який справді допомагає ІТ-компаніям зростати та масштабуватися.

Сьогодні цей простір об'єднує понад 2 200 компаній у найрізноманітніших нішах – від defense-tech і біонічних протезів – до fintech і gamedev-продуктів. Резиденти Дія.City мають сприятливе податкове навантаження, будують прозору та ефективну корпоративну структуру, а також користуються інструментами для залучення венчурного інвестування. 

Один із останніх кейсів – наш резидент Tencore. Це defense-tech стартап, який розробляє наземні роботизовані комплекси. Один з їхніх найвідоміших роботів – TerMIT, що вже працює на фронті. Його використовують для логістики, евакуації, мінування, розмінування та вогневої підтримки підрозділів. Tencore залучили майже 4 мільйони доларів інвестицій в українську юридичну особу саме через Дія.City. Ці гроші допоможуть компанії розширити виробництво та R&D. 

Це лише один із багатьох прикладів того, як простір допомагає технологічним компаніям. Тому ми продовжуємо розвивати цей проєкт. І буквально декілька днів тому уряд дозволив заходити до простору компаніям, що займаються ВІМ-технологіями, обробкою аудіовізуальних творів та виробництвом фонограм. 

BIM-технології дозволяють створювати точні 3D-моделі будівель з повною інформацією про конструкції, інженерні мережі й вартість реалізації. Тож найкращі умови для масштабування таких компаній – це внесок у швидку і якісну відбудову України під час та після війни, а також у розвиток конкурентного інжинірингового сектору. Підтримка компаній, які спеціалізуються на обробці аудіовізуальних творах та фонограмах, стане стимулом для зростання української креативної індустрії та експорту культурного продукту України.

Ще один важливий проєкт, над яким ми працюємо, – Дія.City Invest. Щоб технологічні компанії та стартапи зростали, одного ентузіазму замало. Їм потрібен доступ до капіталу, зокрема венчурних інвестицій. Але сьогодні український ринок венчурного інвестування, як кіт Шредінгера: ніби існує, але не зовсім. Переважно неукраїнські фонди інвестують у неукраїнські компанії. Ми розуміємо, чому так сталося і маємо бачення, як це змінити.

Щоб Україна з'явилася на інвестиційній мапі, треба забезпечити базові "гігієнічні умови": прозорі, зрозумілі правила гри – як для компаній, так і для інвесторів.

Так, зараз час турбулентний. Але в ньому ж і наш потенціал. Через валютні обмеження, пов'язані з воєнним станом, значна частина капіталу залишається в Україні. Є українські бізнеси, які заробляють, і є українці з вільними коштами. Що вони зазвичай роблять у таких випадках? Купують нерухомість або ховають валюту "під матрац". Ми ж хочемо запропонувати їм інший підхід – інвестувати в ідеї, людей і технології просто тут, в Україні.

Дія.City Invest – це інструмент, який дозволить запускати венчурні фонди в Україні швидше, легше та на прозорих умовах. Ми не очікуємо, що він одразу стане магнітом для іноземного капіталу, але віримо: в середньостроковій перспективі саме цей проєкт сформує нову культуру інвестування в країні.

Так, ми вивчаємо найкращі приклади, зразкові юрисдикції на кшталт Сингапуру, Великої Британії чи країн ЄС, де верховенство права та захист інвестора – не просто слова. Ми інтегруємо ці принципи в український контекст. Але є й інші приклади, як-от Чилі чи Ізраїль, де глобально не все ідеально, але є технологічний прорив і чіткі амбіції.

Ми хочемо, щоб Україна була серед таких історій. Щоб перспективні українські стартапи не залишалися аматорськими розробками, а зростали до глобальних компаній тут, вдома.

Розвиток інновацій, технологічного підприємництва та робототехніки

Часи, коли Україна була бекофісом для світового ринку, – минають. Настають часи, коли ми стаємо центром технологічного розвитку. Країною продуктів, рішень, ідей.

Багато в цьому допомагає інфраструктура для інновацій, яку вже декілька років активно вибудовує Мінцифра. І ми бачимо її позитивний вплив на трансформацію всієї індустрії. Тому зараз з командою виокремили важливу ціль – зробити так, щоб ця трансформація була незворотною. 

Підтримка стартапів може стати одним із інструментів досягнення цієї цілі. Бо саме вони створюють нові продукти, формують технологічну економіку й потребують особливого підходу на ранніх етапах. 

Тож зараз ми вивчаємо кращі світові практики, які б могли допомогти розвиватися українським технологічним проєктам. Наприклад, механізм змішаного фінансування. Це коли грантова підтримка поєднується з доступними кредитами від українських банків і за сприяння держави. 

Наприклад, стартап зможе отримати 25 тисяч доларів грантового фінансування від Ukrainian Startup Fund, а також 50 тисяч доларів позики через один із українських банків. Така модель може забезпечити гнучкість, масштабність і наблизить українські команди до практик зрілих екосистем.

Ми також розглядаємо можливість запровадити програму ваучерів для стартапів. Завдяки їм молоді компанії зможуть покривати необхідні послуги – юридичні, бухгалтерські, із захисту інтелектуальної власності, маркетингу чи розробки MVP – не коштами "на руки", а оплатою конкретних сервісів. Така система вже працює в інших країнах і може бути ефективною в українських реаліях. Для її впровадження необхідно внести зміни до законодавства про інноваційну діяльність, і ми вже готуємо відповідні пропозиції.

Водночас в Україні досі відсутнє чітке законодавче поле для стартапів. Немає визначення, критеріїв, базових умов. Це гальмує розвиток сектора і ускладнює їхню підтримку. Виправити це – ще одне з наших пріоритетних завдань.

Окрема увага напрямам, де технології відповідають на реальні виклики. Сьогодні ідеальний час для розвитку хардверу та робототехніки. Ми розуміємо, що в умовах війни й демографічного тиску з'являються завдання, які людина просто не може вирішити. Наприклад, гасіння пожеж на великій висоті, евакуація поранених або логістика в небезпечних умовах. У цих сферах роботи мають потенціал не просто допомагати людям, а повністю замінити їх. 

Цікаво Виплати через смартфон: Кабмін ухвалив запуск універсальної "ДіяКартки"

Тому розвиток таких технологій – теж серед наших пріоритетів. Це напрям, який потребує системної підготовки кадрів та підключення якомога більшої кількості молодих інженерів, розробників і підприємців. Саме тому ми з командою почали активно працювати зі студентами технічних університетів. Під час поїздок регіонами ми побачили: можливостей для старту вже достатньо, але про них майже ніхто не знає. Це треба змінювати.

Тож наша ціль – створити павутину регіональних амбасадорів. Це будуть представники в закладах вищої освіти, які:

• триматимуть постійний контакт з командами, 

• надаватимуть актуальну інформацію про можливості від держави, 

• допомагатимуть знайти партнерів, менторів, доступ до фінансування,

• стануть "точками входу" до стартап-екосистеми.

Так ми зможемо закласти основи інноваційної культури ще на етапі навчання і підтримати таланти там, де вони народжуються.

Трансформація ринку азартних ігор

Ринок гемблінгу в Україні – це не лише прибутки. Це сфера, де переплітаються інтереси бізнесу, суспільства і держави. Вона має бути прозорою, ефективно регулюватися та дбати про безпеку гравців.  

Зараз ми бачимо дві ключові проблеми в цій індустрії:

• перша – існування великої частини нелегального ринку;

• друга – та частина, яка легальна, неконтрольована. 

Усе через те, що немає ефективних інструментів моніторингу, процес видачі ліцензій непрозорий, багато забороненої реклами. І з цим всім треба наводити лад.

Тому для початку ми плануємо запустити Державну систему онлайн-моніторингу, яка стежитиме за роботою легальних казино. Вона допоможе фіксувати кожну ставку в режимі реального часу та зробити дані про обсяги ринку публічними. 

Зараз ми розпочали публічні консультації з ІТ-компаніями. Їхня експертиза та бачення потрібні, щоб зробити майбутню систему зручною, ефективною та зрозумілою для користувачів. Очікуємо, що через рік після запуску до системи приєднаються 100% легальних операторів. У результаті цього держава отримає чітке розуміння, скільки податків має надійти до бюджету.

Ми справді бачимо великий потенціал у цій сфері: легальний гральний ринок може стати важливим джерелом доходів для бюджету, а отже – і для ЗСУ. Це додаткові гроші на фінансування дронів, посилення армії, підтримку економіки в умовах війни. У наших планах – побудувати систему, у якій навіть найскладніші або чутливі сфери приносять користь країні.

Також серед пріоритетних завдань – повне перезавантаження ринку лотерей. Сьогодні він фактично не регулюється: відсутні ліцензійні умови, а контроль з боку держави суто формальний. Наша мета – запровадити прозорі правила гри, щоб лотереї працювали легально, відповідально й у межах закону. 

Ми також хочемо перевести усі послуги, пов'язані з ліцензуванням операторів, в онлайн – без кабінетної бюрократії й ручного втручання. Бізнес побачить чіткі терміни, вимоги та результати. А сама процедура стане прозорою і передбачуваною. 

Окремо ми фокусуємося і на гармонізації нашого секторального законодавства з європейським. 

На перший рік роботи ми також ставимо амбітну мету – не менше як 10 міжнародних B2B-компаній мають отримати ліцензії на діяльність в Україні. Це буде важливий крок для того, щоб інтегрувати Україну в глобальну екосистему грального ринку, створити конкурентні умови для розвитку інноваційних сервісів і залучити іноземні інвестиції.

На завершення

Зараз в Україні – ідеальний шторм. Старі моделі більше не працюють, нові виклики з'являються щодня. Але саме в такі моменти народжуються прориви. Криза змушує рухатися швидше, ніж будь-коли. Для кожного українця зараз інноваційність і технологічна сміливість – це не просто амбіція, це питання виживання. А бажання вижити – найпотужніший стимул до змін.

Ось чому цифрову економіку варто розглядати як ключовий антикризовий інструмент. Вона не залежить від географії, політики чи старих обмежень, натомість відкриває нові можливості для десятків тисяч українців. Розвиток цього напряму – це про можливість створювати технології, якими користуватимуться та захоплюватимуться у всьому світі. І про можливість України впливати на формування міжнародної технологічної адженди.