Як створити громадську організацію за принципами стартапу

Тут потрібно значно більше зусиль для того, щоб знайти фінансування – особливо, коли ти новачок на ринку. Наприклад, щоб в тебе вклали 20 тисяч доларів, інколи треба, аби організації було щонайменше три роки, мати грантову історію та успішні проєкти. Необхідно і більше часу, аби все узгодити з усіма сторонами – менторами, грантодавцями, партнерами. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Зауважте Нова податкова стратегія: ріст завдяки зниженню

Але я подумала: а що, якщо застосувати принципи стартап-культури до створення громадської організації? Це спрацювало – за пів року ми з партнером створили освітню платформу для молоді з прифронтових міст, залучили 23 менторів та навчили 115 учасників. Тож розповідаю на власному досвіді, як створити ефективну громадську організацію, використовуючи підходи зі світу стартапів.

З чого почати запуск НГО

1. Перш за все, необхідно чітко сформулювати проблему, з якою ви будете працювати, та визначити цільову аудиторію. Їх може бути декілька. Наприклад:

• отримувачі допомоги/послуг/сервісу (у нашому випадку – це підлітки);
• надавачі експертизи (ментори, працівники, сторонні консультанти тощо);
• партнери, які забезпечують ГО ресурсами (бізнеси, грантодавці).

Для кожної з груп потрібна окрема ціннісна пропозиція. Далі необхідно провести глибинні інтерв'ю з цільовими авдиторіями, аби визначити їхні потреби.

2. Потім формуєте гіпотезу і запускаєте MVP (minimum viable product). В ІТ так називають базову версію продукту з мінімальним набором функцій, достатнім для тестування основних гіпотез та отримання зворотного зв'язку від користувачів. У нас це була серія онлайн-лекцій в Zoom для 70 учасників.

Це дозволило нам протестувати попит та зібрати перший зворотний зв'язок. Виявилося, що молодь з прифронтових територій та малих громад має жагу до знань. Але через проблеми зі світлом, інтернетом та обстріли такий формат навчання був не для всіх комфортним.

Тому ми швидко перебудували процеси, щоб учасники могли у будь-який час переглянути освітні матеріали. Тобто лише після MVP та отримання фідбеку ми вже створили повноцінний продукт – це дозволило зекономити фінанси та інші ресурси.

3. Далі для розуміння своїх результатів, а також звітування перед грантодавцями і бізнес-партнерами, визначте чіткі метрики успіху. Наприклад, це може бути кількість учасників, які створили власні проєкти під час навчання, відсоток завершення освітньої програми, рівень задоволеності менторів та партнерів тощо.

Читайте також Інвестувати потрібно в безпеку: як світ перетворився у небезпечне місце

Які ресурси потрібні для створення ГО

Потрібно зрозуміти, що бюджети в ІТ та соціальному секторі – це непорівнянні речі. Але насправді великий бюджет на старті – це не головне. Тут важливі вмотивовані люди, які поділяють вашу ідею та мають хоча б певний досвід чи в соціальному секторі, чи в бізнесі, а також мінімальні фінанси на тестування MVP.

Зокрема, важливий нетворкінг – наприклад, для того, аби залучити перших експертів-менторів та бізнес-партнерів, які запропонували б для випускників можливості для стажування та їх подальшого працевлаштування.

До яких викликів треба бути готовими

Перед тим, як йти в громадський сектор, потрібно бути готовим до декількох викликів. По-перше, в НГО геть інша швидкість процесів, часто зумовлена специфікою роботи з державними органами чи фондами. Для отримання грантів часто потрібно чекати по декілька місяців. А бюрократичні процедури займають значно більше часу, ніж у бізнесі.

Другий важливий момент – робота з прифронтовими територіями створює додаткові складнощі: постійні проблеми зі зв'язком та світлом. Тому важлива гнучкість.

Окремий виклик – пошук стійкої моделі фінансування. Як і в стартапі, щоб отримати одне "так", в громадському секторі тобі інколи потрібно почути 100 разів "ні" або "рухайтесь в тому ж напрямку, а ми подумаємо". Але на відміну від стартапу, в НГО немає швидкого повернення інвестицій, тож потрібно мотивувати бізнес-партнерів інакше. Наприклад, соціальним впливом чи тим, що вони можуть зростити майбутні кадри.

У громадському секторі також інколи бракує системного підходу та культури відстеження ефективності. Наприклад, організації можуть довго вкладати сили в проєкт, який насправді не до кінця відповідає потребам авдиторії, і це можна було б дослідити під час етапу MVP.

Але якщо застосувати бізнес-підходи – від валідації гіпотез до вимірювання результатів – можна створити ефективну організацію навіть в умовах обмежених ресурсів. Адже насправді ГО – це той же самий стартап, просто не комерційний.