"У нас була лише легка стрілецька зброя": як українські бійці звільняли Маріуполь від окупантів

Маріуполь як великий промисловий центр та портове місто мав відігравати особливу стратегічну роль в реалізації плану Москви.

Важливо Зеленський привітав українців із 7 річницею звільнення Маріуполя від окупантів

Вихід до Азовського моря відкривав би пряме морське сполучення з анексованим Кримом, а перспектива захоплення півдня Донецької, Запорізької та Херсонської областей відкривала б шлях до Криму суходолом.

Саме тому з березня 2014 року в Маріуполі розгорнулися події "російської весни". У квітні місто опинилося під контролем сепаратистів, які тероризували місцевих мешканців, захопивши приміщення міської ради та інших державних органів.

Як все починалося

14 квітня 2014 року українська влада оголосила про початок АТО, метою якої було повернення під свій контроль захоплених бойовиками міст сходу України. 9 травня колона 72-ї бригади зруйнувала барикади, які сепаратисти поставили у місті та зайшла до Маріуполя. Окупанти вчинили збройний опір, напавши на управління МВС та інші об'єкти силових відомств.

Для уникнення загострення конфлікту та щоб не допустити великої кількості жертв серед місцевого населення, штаб АТО 10 травня ухвалив рішення про тимчасове виведення бійців Національної гвардії з міста. І Маріуполь на місяць опинився під контролем російських окупаційних сил.

Україна мала кілька планів щодо звільнення Маріуполя 

Військовий експерт Михайло Жірохов каже, що росіяни намагалися перекинути зброю та боєприпаси морем так званим російським добровольцям. Зокрема, у червні 2014 року були напади на прикордонні застави на азовському узбережжі.

Жірохов пояснив, що на той час 72-га бригада ЗСУ стояла на блок-постах навколо Маріуполя, а в маріупольському аеропорту, який не функціонував до війни, перебували декілька добровольчих підрозділів. Найбільш відомим та потужним на той час був саме "Азов". Перед 13 червня батальйон "Азов" зробив декілька вилазок у Маріуполь і ці розвідувальні вилазки показали, що окупанти утримують квартал у центрі міста.

Наші хлопці розуміли, що і де. Ба більше, вони збудували серед поля макет, де проводили навчання, як саме будуть штурмувати. Але до 13 червня бойовики отримали інформацію або хтось злив їм її. І вони на чолі з "Чеченом" виїхали перед самим штурмом. Також вони забрали з собою зброю, яку росіяни перекинули до них,
– розповів Михайло Жірохов.

Екскомандир полку "Азов", учасник визволення Маріуполя, очільник центрального штабу партії "Національний Корпус" Максим Жорін розповів, що планів щодо звільнення Маріуполя було кілька. Були різні погляди й на те, як його можна повернути, але остаточним рішенням було звільняти місто 13 червня 2014 року.

І вже на світанку того дня розпочалася нова активна фаза штурму Маріуполя. Штаб-квартиру бойовиків зачищали 2 штурмові групи бійців "Азову", які рухалися паралельно по різних вулицях, за різними напрямками, в яких були свої завдання. Сепаратисти, які захопили центр Маріуполя, зміцнилися у кількох будівлях, створивши між ними систему укріплень, через яку довелося пробиватися українським бійцям.

Полк "Азов" брав безпосередню участь у звільненні міста. На той момент в місті вже не було абсолютно ніяких Збройних сил України, на той момент з міста вже вийшла частина Нацгвардії та українські сили були тільки на під'їздах до міста у вигляді блок-постів,
– згадав Максим Жорін.

"13-го червня "Азов" був у складі штурмових груп, і саме на наш батальйон лягла доля, яку я вважаю почесною і гідною. Саме нам випало атакувати, штурмувати та пробиватися першими до ворога. У нас була тільки легка стрілецька зброя, з більш-менш важкого були лише великокаліберний кулемет "Утьос", який був встановлений на саморобній броньованій вантажівці – ми називали її "Пряник" – і ЗУ-32", – зауважив Жорін.

Актуально День визволення Маріуполя: як місто врятували від "руського миру"

Екскомандир полку "Азов" зазначив, що ця операція зіграла ключову та переломну роль в російсько-українській війні.

"Я щиро вважаю, що ця операція була ключовою і переломною в російсько-українській війні, адже на той момент це було не тільки звільнення територій, на той момент ми повернули під контроль України величезне півмільйонне місто на Сході. А найголовніше – ми показали та Україні, і нашим ворогам те, що українські воїни можуть повертати території, що українські воїни можуть йти вперед", – заявив Жорін.

Він додав, що на посиленні у "Азову" були такі підрозділи, як:

• "Дніпро-1",
• частина Національної Гвардії,
• підрозділи Збройних сил України, які тримали периметр всієї операції.

Не минулося без поранень

В результаті бою з української сторони був один важкопоранений, один середньої тяжкості та кілька людей з осколковими пораненнями, які кваліфікуються як легкі.

"Всі, крім одного важкопораненого, брали участь в бою до кінця, навіть після того, як вже отримали поранення", – пригадав екскомандир "Азову".

Стратегічна важливість цього міста, каже Максим Жорін, полягає в декількох аспектах:

• це півмільйонне велике місто на березі Азовського моря, де розташовані великі промислові об'єкти, а також це – порт Азовського моря;
• саме Маріуполь міг стати воротами для проросійських бойовиків, щоб прорвати коридор до Криму, що, природно, зробило його вкрай небезпечним в руках сепаратистів.

Військовий експерт Ігор Козій каже, що "Маріуполь приносить потужну металургійну індустріальну базу, яка серйозно наповнює держбюджет".

Українські бійці навіть після поранень продовжували боротися

Маріуполь можна використовувати для різного роду торговельних шляхів і можливостей державі для підприємств, економіки, подальшого отримання тих чи тих економічних зисків. Врешті-решт, що дуже важливо, – Маріуполь великий за розмірами та людським ресурсом місто на Азовському узбережжі.

"Його втрата обрізала б наші можливості, як військово-морської держави. Що й планує Російська Федерація, – це обрізати Україну до виходу до Чорного та Азовського морів. Тому пропустити це зі стратегічної точки зору не можливо було. Я вважаю, що це дуже важливо і до цього часу це залишилося недооціненим. Люди зробили героїчний вчинок, який вони повинні були зробити як військовослужбовці та добровольці", – додав Козій.

Військовий експерт Олег Жданов наголошує, що звільнення Маріуполя від російських сепаратистів запобігло створенню сухопутного коридору до Криму.

Цікаво Ми зрозуміли, що місто вільне, – очевидці згадали день визволення Маріуполя

"Це був би плацдарм для наступу надалі на Перекопський перешийок та Одесу. Роль добровольців в Україні ніхто не хоче розглядати, хоч перший етап війни вони взяли на себе. І майже перші два місяці вони витягнули цю війну самостійно. Вони відіграли рішучу роль в плані першої відсічі. Також я нагадаю, що під час Дебальцевського котла, коли всі сили російських окупаційних військ були стягнуті під Дебальцеве, полк "Азов" звільнив Широкине. І цим самим вони, фактично, перенесли лінію фронту з околиці Маріуполя аж за Широкине. Тобто, дали можливість місту більш-менш існувати на безпечній відстані від бойових дій", – підсумував Жданов.

За словами військового експерта, за Маріуполем, фактично, немає населених пунктів. Тому, якщо місто не звільнили б від російських сепаратистів, окупанти могли б піти далі до самого Миколаєва та Херсона. Уперше урочисто День звільнення Маріуполя від проросійських терористів було відзначено на державному рівні 13 червня 2016 року, на другу річницю звільнення.

Усі фото у матеріалі надані 24 каналу волонтерами та військовими.