Вічний бізнес під загрозою: як відмова від постачань Україні зброї вплине на Німеччину

Німеччина перейшла з конвеєра на мануфактурне виробництво

Здавалось б, це крутий та вічний бізнес. Але загалом у світі ніхто не воював, тому поступово скорочувались військові частини в самій Німеччині.

Читайте також Потрібно готуватися до нових "м'ясних валів": росіяни готові гинути заради захоплення України

Країни, які могли дозволити собі дорогі німецькі танки, не воюють. Володіння західною зброєю для них – фактор стримування. Один одного викошують по всьому світу за допомогою мачете чи "Калашникова". Тому поступово скорочувалось і виробництво. Фактично, замість конвеєра – мануфактурне виробництво.

До того ж нові контракти на постачання зброї політично блокувались. Завжди були якісь гавкітливі профспілки, зелені чи ліваки, що були проти постачання зброї тому чи іншому режиму. Саме тому багато західних країн так палко схопились за російський ринок, бо це хоч і не дуже демократія, але і не якась там Саудівська Аравія.

Як Саудівська Аравія не захотіла німецьких танків

До речі, про саудитів. Кожен контракт на велику кількість військової техніки – це не так про економіку, як про політику. Упродовж 2011 – 2016 років Саудівська Аравія хотіла купити у німців Leopard 2 у найновішій модифікації. Спочатку через іспанську ліцензовану фірму, а потім напряму у німців.

Мова йшла про контракт то на понад 200, то на 800 танків. Загальна ціна танкового контракту могла б сягнути 18 мільярдів євро – чудова угода для Kraus Maffei Wegmann (KMW). Але німецькі політики були проти та тягнули час. Як завжди, проти були ліві, зелені та соціал-демократи (привіт Шольцу).

Почались політичні суперечки (як зараз), тягнули час, розказували про права людини-жінок-геїв-меншин-тварин тощо. Саудити все це послухали та відмовились від контракту. Відповідно KMW скорочувало персонал, бо сенсу тримати стільки робочих потужностей не було. Замість виробництва танків, займались модернізацією та ремонтами.

І тут раптом війна з Україною... Виявилось, що танки знову потрібні у великій кількості. Рівень танкових втрат на цій війні – тисячі одиниць за рік. Те саме з ремонтами.

Полякам німецькі танки також не потрібні

Ще до війни німці почали втрачати танковий ринок Польщі, яка має одну з найбільших армій Європи. У 2022 році поляки остаточно пересіли на південнокорейські K2 – їх замовили 1 000 штук. Ще 250 вживаних Abrams замовили в американців.

Рекомендуємо Прощення немає: чи можливий мир між українцями та росіянами через пів століття

Тобто німецькі Leopard та залишки PT-91 Twardy будуть поступово непотрібні полякам. Скоріше за все, їх поступово віддадуть нам. Саме тому поляки так активно провокують німців дати дозвіл на передачу танків Україні вже зараз.

Своєю чергою німці нічого не змогли запропонувати полякам. Таку кількість танків німці виробити не можуть. Точніше, не зможуть виробити швидше за корейців. Крім того, зволікання у допомозі Україні у вирішальні моменти ще довго будуть пригадувати німцям по всій Східній Європі.

Замість активної допомоги Україні, було запропоновано численні "Ringtausch" – обмін зброєю по колу, коли одна країна віддає Україні стару радянську зброю, а Берлін їй за це – зразки німецького озброєння. Так чехи та поляки замість радянських Т-55/Т-72 отримали по 30 одиниць німецьких Leopard. Але їх ще фізично не передали, адже спершу їх треба виробити або модернізувати. Те саме з пропозицією кіпріотів про Т-80 – замість них вони хочуть нові Leopard 2, а їх нема.

Паралельно треба постачати танки Leopard 2 по чинному угорському контракту. Там всього 44 штуки, але контракт до кінця ще не виконано.

А ще Норвегія планує обрати для своєї армії новий танк. Це буде або південнокорейський К2, або Leopard 2. Норвежці, мабуть, дуже активно дивляться на позицію німців й те, скільки одиниць вони можуть виробити.

І от раптом відбувається війна в Україні. І світу знову потрібні танки. Сотнями, тисячами штук.

Цікаво Чому Путін не довіряє ініціативним військовим і до чого тут Гітлер

Шанс для корейців та американців

Якщо зібрати Leopard по європейських країнах та передати Україні, то частина з них буде знищена, частина буде ремонтуватись. Німецька танкова галузь на декілька років перейде на "український" режим. Однак конкуренти не сплять, тому за цей час на ринок Європи можуть зайти корейці та американці.

Тобто війну проти Росії ми виграємо, але ринок для німецьких танків може бути втрачено. Тому Шольц і Ко ведуть таку "зрадливу" для України політику. Однак насправді у всіх країн є свої інтереси. Поки німці не домовляться про майбутні контракти та розподіл ринку, доти ми не побачимо Leopard в Україні. Перемовини тривають, але якийсь прогрес точно є.