Як Аваков став одним із найвпливовіших політиків в країні

Наприклад, про розгін наметового містечка правоохоронцями біля Ради 3 березня, він у твіттері написав так: "Мы тоже прикрутили…а говорят тут некоторые, шо не то имели ввиду". Такі емоційні записи у соцмережах для очільника силового і потужного міністерства – звичайна практика. Він часто показує своє ставлення до тих чи інших подій.

Читайте також: Трансформація Надії Савченко: від героя України до агента Кремля

От вирішило НАБУ провести обшуки у Харкові у помешканні сина Авакова, якого підозрюють у причетності до розкрадання 14 мільйонів гривень на закупівлі рюкзаків. І батько у той самий день забирає Нацгвардію і поліцію з охорони Верховної Ради. Більше того, офіційний сайт МВС публікує заяву від усього міністерства, що вважає дії НАБУ політичними.

Відпускає суд людину, що підстрелила поліцейського на сутичках, і Аваков тут же робить заяву, що проситиме Кабмін зняти охорону з будівель судів. Що це, як не ручне управління відомством?

Арсен Аваков вже 4 роки обіймає свою посаду. Він став міністром одразу після Майдану, у кінці лютого 2014 року. Для порівняння у генеральній прокуратурі за цей час змінилося четверо керівників. Аваков залишається.

Незважаючи на напружені відносини із президентом, який за словами соратників міністра, з перших же днів намагався вибити з-під керівника МВС крісло. Петро Порошенко хоче контролювати увесь силовий блок. Але Аваков не здає своїх позицій, а навпаки їх посилює.

Він не тільки керівник МВС, а також один із лідерів "Народного фронту", що має вплив на парламентську фракцію. І регулярно відвідує її засідання. Також у Авакова є своя група підтримки у фракції – це 15-17 депутатів, які орієнтуються на міністра. Серед них – його бізнес партнер Ігор Котвицький, відомий тим, що у 2015 році вивів із країни 40 мільйонів доларів. Авакову симпатизують і депутати із інших фракцій. За його відставку проголосував лише 31 нардеп.

В уряді Аваков теж впливова фігура, до якої дослухаються не тільки міністри, що потрапили у Кабмін за квотою "Народного фронту", але часом і прем’єр-міністр.

За межами парламенту і уряду, у міністра теж є прихильники, які створюють політичні проекти. Колишній радник міністра Ілля Ківа очолив Соцпартію. Андрій Білецький – екс-керівник полку "Азов", зараз у політичній партії "Національний корпус". І хоча це, як стверджує радник Авакова депутат Антон Геращенко, партія, яка не пов’язана з міністром, але час-від-часу, Білецький все ж з ним радиться. Підтримка вуличних проектів – це теж політика.

Та повернемось до Авакова-міністра. При ньому була створена патрульна поліція, відкриті сервісні центри по всій країні, що спростили багато процедур при отриманні документів. Тому навіть опоненти міністра відзначають його гарні організаційні здібності.

Також почалась масштабна переатестація старих міліцейських кадрів. Але у цьому напрямку, відбувся повний провал, кажуть громадські активісти, що були залучені до процесу переатестації. 90% звільнених кадрів відновилися на роботі, завдяки судам. А деякі ще й пішли на підвищення. Це ті люди, які довгі роки служби у старій міліції займалися кришуванням незаконних видів бізнесів, у тому числі грального.

Також залишились працювати у поліції колишні працівники спецпідрозділу "Беркут". Хоча одразу після втечі Януковича і призначення Авакова на посаду, міністр ліквідував "Беркут".

Читайте також: Миколаївські пристрасті: як старі сили міста взяли реванш у боротьбі за місце голови

І кілька слів про статки міністра. Останній рік був для нього особливо успішним. За даними сайту "Наші гроші", дружина міністра придбала в Італії 26-кімнатну віллу, приблизна вартість якої біля 774 тисяч євро.

Наприкінці року, дружина Авакова також продала свою частку у телеканалі "Еспресо". У новій декларації міністра вказано, що вона отримала за неї майже 56 мільйонів гривень. Напередодні президентських і парламентських виборів, Аваков ще більше буде посилювати свої позиції. Кажуть, що з ним вже спілкувалася і Юлія Тимошенко, лідер "Батьківщини".

Але, незважаючи на силу і величезний вплив, майбутнє Авакова не таке вже й прогнозоване. Він не має жодних рейтингів, щоб самостійно брати участь у виборах. Рівень довіри до нього критично низький. За даними дослідження Центра Разумкова за грудень місяць, йому не довіряють 75% респондентів.

Тому головна задача для міністра – протриматися на посаді до виборів. І з ним точно стануть домовлятися про партійні квоти і підтримку, обіцяти політичні посади у майбутніх урядах. Про усе це, ми ще неоднарозово зможемо прочитати у "Твіттері" чи "Фейсбуці" міністра.