Як дружина президента отримала диплом з мистецтвознавства
Дружина президента України Марина Порошенко отримала диплом з мистецтвознавства, який дозволив їй стати головою Українського культурного фонду.
Про це йдеться у розслідуванні "Посада для першої леді" журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу "UA:Перший").
У Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Марина Порошенко у 2007 році отримала другу вищу освіту. Першу – у Київському медичному інституті.
Читайте також: Президентська істерика: що змусило Порошенка не на жарт рознервуватись
В академії, де перша леді здобула кваліфікацію "мистецтвознавець-експерт", повідомили "Схемам", що вона спочатку навчалася у формі екстернату, а згодом у неї вже було заочне навчання.
Колишня викладачка Олександра Шпетна розповіла журналістам, що студентку Марину Порошенко на своїх уроках вона бачила рідко.
Марина Порошенко разом з п’ятьма слухачами прийшла вчитися екстерном. Вони у мене були рівно тричі. Вони на кожен предмет прийшли по разу. Тож, як кажуть, у своїх колекціях вони, напевно, розбираються. А бути експертами-мистецтвознавцями ніхто з них, включно із Мариною Порошенко… Я взагалі від неї жодного слова не чула. Користі від цього така сама, якби вони просто купили диплом. Є папірці і все. Тому на що вона здатна, що вона знає – можна тільки здогадуватися,
– пригадала Олександра Шпетна.
Олександра Шпетна – єдина викладачка, яка згадала таку студентку і яку вдалося знайти "Схемам". Всі інші названі ректором академії, а згодом відділом кадрів – не пригадали Марини Порошенко або не викладали у неї.
Водночас сам ректор академії Василь Чернець запевнив, що, навпаки, Марина Порошенко не лише регулярно ходила на лекції: "Не просто регулярно! Ще й додаткові заняття просили! Це люди дорослі, люди мудрі", – йдеться у матеріалі.
Група, до якої вона входила, складалася загалом з чотирьох студентів – разом із Мариною Порошенко. Водночас нинішній завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи цієї академії Віктор Карпов не зміг пояснити, чому була така невелика група. Наприклад, в останньому випуску магістрів на цій кафедрі було 42 студенти.
Читайте також: Не Вакарчук і не Порошенко: хто може стати президентом України
Окрім того, Карпов розповів журналістам, що Марині Порошенко не довелося писати дипломну роботу, оскільки не було такої вимоги у академії до спеціалістів у той рік випуску, 2007. Сама Марина Порошенко уникла запитання про свою студентську відвідуваність: "Я себе відчуваю як на допиті. Я в чомусь винна? Я зараз не відповім на це запитання, вибачайте".
Згідно із положенням про Український культурний фонд, його голова "є фахівцем у сфері культури, має бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, вільно володіє державною мовою, володіє іноземною мовою – однією з офіційних мов Ради Європи". Цей фонд Марина Порошенко очолила у січні 2018 року. На посаду її призначив міністр культури України Євген Нищук. Як повідомила прес-служба Міністерства культури, за її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради фонду.
Це призначення стало "несподіванкою" для самої першої леді.
Для мене це була несподіванка… Я не відразу погодилася на цю посаду, розуміла відповідальність, яка лягає саме на голову наглядової ради. По-друге, я розуміла, яку реакцію викличе це в суспільстві… Але я думаю, що ми покажемо якісний, прозорий результат,
– зазначила Марина Порошенко через місяць після свого призначення.
"Схеми" у розслідуванні "Посада для першої леді" також з’ясували, що наглядову раду Українського культурного фонду, яка одностайно проголосувала за кандидатуру дружину президента України Петра Порошенка Марину Порошенко на посаду голови цієї установи, обрали з порушеннями.
Відповідно до закону про Український культурний фонд, двох членів цієї ради призначив президент, ще двох – міністр культури, чотирьох обирали шляхом інтернет-голосування, і останнім, дев’ятим членом є сама Марина Порошенко, за посадою. Дружина президента – також і голова наглядової ради.
Журналісти з’ясували, що інтернет-голосування "було не зовсім прозорим", а окремі положення закону про фонд, що дозволяє президентові призначити двох членів наглядової ради, два управління Верховної Ради вважають такими, що "суперечить Конституції України".
Український культурний фонд – бюджетна установа, яка витрачатиме гроші платників податків на різні культурні проекти. Цьогоріч фонд має розподілити понад 200 мільйонів гривень. Претендент на фінансування свого культурного проекту – мистецький фестиваль чи, наприклад, театральна постановка – подає заявку. Її розглядає експертна комісія фонду. Якщо заявка на більш ніж півмільйона гривень, то рішення має схвалити наглядова рада, яку тепер очолює Марина Порошенко.