Як легендарні спартанці готувались до жорстоких боїв: вражаючі факти
Легенди про відвагу та силу цих воїнів захоплюють людство вже багато років. Історії про військо, яке брало участь у героїчній битві при Фермопілах, стали сюжетами літературних творів та сучасного кінематографу. Про битву згадували давньогрецькі історики Геродот і Діодор, однак зацікавлення темою про 300 спартанців не вщухає і до сьогодні.
Знаменита битва при Фермопілах мала місце в історії у 480 році до нашої ери. У той час загострилося протистояння між державою Персією на чолі із деспотичним правителем Ксерксом і могутньою Грецією. Військом греків тоді керував спартанський цар Леонід.
Читайте також: Загадкова Гюррем: як українка Роксолана впливала на найважливіші рішення в Османській імперії
І хоч численність перського війська значно перевищувала грецьке, спартанці не відступили, адже здатися в бою прирівнювалося до зради держави. Таким чином цар Леонід, розуміючи нерівність сил, прийняв рішення відіслати піших воїнів додому. І залишився із найхоробрішими – спартанцями.
Військова дисципліна – один з найбільш значущих історичних моментів Спарти. З кожного народженого хлопця у сім'ї повноправних громадян Спарти, виховували мужнього воїна, обов'язком якого було захищати свою державу.
Спартанці
У віці 7 років їх відправляли у військовий інтернат, в якому діяли суворі закони. Там хлопці впродовж 13 років займалися спортивною і військовою підготовкою. Окрім того, вони вивчали музику, спів і майстерність лаконічної розмови. Існує поширена думка нібито хворих і недостатньо фізично розвинених хлопчиків після народження скидали у яму і залишали напризволяще помирати. Проте ця теорія не підтверджена, під час розкопок дослідники не виявили жодного такого поховання.
Військова дисципліна – один з найбільш значущих історичних моментів Спарти
Насправді таким чином практикували страти полонених або злочинців. Умови проживання у військових інтернатах були жорсткими. Хлопці спали на солом'яних підстилках, а одяг починали носити лише з 12 років. Щоб не замерзнути вони вдавалися до хитрощів і встеляли підстилки кропивою, яка їх хоч трохи зігрівала. Харчі вони добували собі самі, тож часто майбутні легендарні воїни крали, грабували або навіть вбивали у пошуках їжі.
Багато з обраних для навчання не доживали до його завершення, а ті, хто зумів протриматися були зараховані до лав війська і надалі брали участь у всіх битвах. Надалі воїни, які виживали після численних битв, отримували права та повну свободу.
Про останній масштабний бій 300 спартанців – дивіться у програмі.