Як пасти котів в карантинні будні

19 квітня 2020, 12:00

Коли багато компаній перейшли до дистанційного управління та онлайн нарад, важливо підтримувати та відчувати кліматичні зміни всередині компанії. Особливо якщо ви продак-менеджер в IT-компанії.

Книжка "Як пасти котів" створена для того, щоб допомогти вам зрозуміти, як краще керувати людьми, подібними до вас. Сьогодні разом з 24 каналом ми підготували уривок з книжки Дж. Генка Рейнвотера.

Цікаво: Що руйнує плани на майбутнє?

Як успішно керувати схибленими, дивакуватими, дивними та звичайними підлеглими

Знаєте, мені б не хотілося зводити нанівець задоволення від управління програмістами, навіть якщо ця справа часто описується як "пасіння котів", що, без сумніву, є натяком на незалежний характер цих творчих особистостей, які вирішили присвятити себе написанню коду.

Найцікавішим є те, що ці працівники, які часом завдають клопоту, зазвичай неспокійні і завжди потрібні, можуть виявитися вибуховою сумішшю. Ближче знайомство з ними піде на користь вашому стилю управління.

Якщо ви справді в захваті від програмування, то розумієте, що означає бути спорідненим до свого коду – він може навіть здаватися вашою другою сутністю. Як пише Елен Улман в своїй книжці "Наближаючись до машини":

"Один знайомий мені керівник проєкту якось сказав, що керувати програмістами – це все одно, що намагатися пасти котів… Я маю на увазі, що вам не потрібні слухняні собаки. Вам потрібна вся та дивакувата схибленість, яка й формує гарного програміста. З іншого боку, вам треба якось змусити їх рухатися в одному напрямку".

Цей "один напрямок" є метою управління програмістами, але оскільки кожен програміст відрізняється від іншого, вам доведеться застосовувати унікальний підхід для кожного зі своїх підлеглих. Не можна керувати програмістами, якщо ви їх не розумієте. Нижче я окреслюю різні "типи" програмістів та риси, що їм притаманні. Можливо, ви впізнаєте деяких ваших працівників серед цих типів, які я називаю "породами", оскільки, врешті­решт, це книжка про котів.

На що схожий типовий програміст? Чи можна представити програмістів через стереотипи суто з метою їх розуміння? Можливо. Як і в безлічі тестів особистості в галузі психології, корисно подивитися на риси програмістів ізольовано і визнати, що багато із цих характеристик можуть співіснувати в одній людині, навіть якщо вони здаються суперечливими. Я згрупував породи в три категорії: поширені, рідкісні та дворові. Поширені містять найбільш розповсюджені типи, що можна знайти серед робочої сили. Рідкісні породи іноді трапляються, але не так часто, як поширені. Дворові, як витікає з назви, не дуже бажані, але вони дійсно існують у робочому середовищі, і тому їх потрібно вміти розрізняти. Дворові можуть чудово працювати, якщо ви допоможете їм надбати навички подолання слабких сторін, які вони привносять у процес кодування.

Як уже згадувалося раніше, будь ­яка людина може втілювати характеристики, притаманні декільком породам, – це робить роботу з нею складним завданням, але воно варте зусиль. Програмісти – це дивовижно складний народ. Цінуйте відмінності та неповторний стиль кожної породи. Ви, мабуть, упізнаєте багато цих рис, коли наступного разу подивитесь у дзеркало.