Як українські активісти самі шукають своїх звірячих нападників
За неповних 9 місяців в Україні понад півсотні разів нападали на активістів. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Особливо ситуація загострилася наприкінці літа – на початку осені. Чи не щодня повідомлення про замахи і вбивства тих, хто боровся з корупцією.
У 2018 році на одесита Сергія Стерненка нападали тричі. Після останнього випадку – він провів місяць у лікарні зі струсом мозку, забоями та порізами. Тоді, аби врятувати своє життя, Сергію довелося вбити нападника. Жодного замовника поліція до сьогодні не встановила.
Читайте також: Хто вбив Катю Гандзюк: що відомо про нападників на активістку з Херсона
Не сподіваючись на поліцію, Сергій власноруч встановив співорганізаторів замахів. Спочатку, чоловік зібрав дані про ймовірного організатора. Дізнався деталі його особистого життя та з'ясував, де є його офіс.
Сергій Стерненко
Стерненко вважає, що зловмисник водить дружбу з поліцією, тому його і не затримують. Чоловік впевнений, замовники його вбивства – не полишають надію довести справу до кінця. Власне, нещодавно він помітив що за ним слідкують.
Жодного підозрюваного. Нікого немає на лаві підсудних, однак, відомо, хто саме скоїв цей напад. Один з співвиконавців не просто перебуває на волі, але й має статус потерпілого, а також має держохорону, а мені у цьому відмовили,
– сказав Стерненко.
За неповні 2 роки в Україні напали на 55 активістів. Тільки влітку сталася ціла серія замахів. В липні в Одесі вчинили замах на членів антикорупціонерів Михайла Кузаконя та Григорія Козьму. За декілька днів після цього, у дворі власного будинку в Бердянську на очах дружини та друга вбили активіста, ветерана АТО Віталія Олешка, за позивним "Сармат".
Віталій Олешко
Вже у вересні в Одесі стріляли в Олега Михайлика. Куля застрягла у грудній клітині, але не дісталася серця. Трьох його нападників затримали. Проте із півсотні випадків лише у шести виявили виконавців. А от організаторів не встановили у жодному. Попри численні скарги потерпілих на бездіяльність поліції, слідство не рухається з місця. Активісти припускають, все тому, що поліція причетна до більшості нападів.
Олег Михайлик
В Генпрокуратурі ж в нападах на активістів звинувачують їх самих. Мовляв, якби вони не боролись проти влади, то на них би не нападали.
Вина у цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах, не тільки на неякісній роботі правоохоронних органів, але й на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіють частина громадських активістів,
– заявив генпрокурор України Юрій Луценко.
Transparency International констатував, напади на активістів – це небезпечна тенденція в усьому світі. А Україна – один з найжахливіших прикладів нетерпимості до людей з активною громадською позицією.