Справжнє народовладдя чи бомба уповільненої дії: що ховається у законі про референдум

26 січня 2021, 19:35
Читать новость на русском

Одну передвиборчу обіцянку Володимир Зеленський таки виконав – руками здебільшого своєї фракції. Законопроєкт "Про народовладдя через всеукраїнський референдум" у другому читанні підтримали 255 нардепів.

Джерело: 24 канал

Серед можливих питань – зміна території, затвердження змін до трьох розділів Конституції, а саме: загальні положення, про вибори і референдуми. Детальніше – у матеріалі журналістів.

До теми Верховна Рада ухвалила закон про референдум: що він передбачає

Хто має право організувати референдум

Референдум про зміни до Конституції призначається президентом, перегляд меж країни – Верховною Радою. З інших питань – ініціативою громадян.

Для проведення опитування треба створити ініціативну групу не менш ніж з 60 людей, обраних на зборах. За 90 днів потрібно зібрати 3 мільйони підписів не менше, ніж у двох третинах областей і щонайменше по 100 тисяч у кожній. Їх опрацьовує ЦВК і передає постанову президенту, який оголошує дату.

Її може реалізувати, умовно кажучи, не ініціативна група з 10 людей, а політична сила чи громадська сила, в якої буде достатньо підтримки на реалізацію ініціативи,
– зазначив аналітик Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський.

Які питання не розглядатимуть

Але не без обмежень. Предметом обговорення не можуть бути питання:

  • які суперечать Конституції;
  • які суперечать нормам міжнародного права;
  • ті, які загрожують національній безпеці України.

Аби уникнути маніпуляцій та провокацій, перевіряти законність питань уповноважений Конституційний Суд упродовж 30 днів. Щоправда, за зверненням президента чи Верховної Ради.


Конституційний Суд / Фото "Суспільне"

"Це має бути імператив, пряма норма. Обов'язок КСУ – давати експертизу щодо тих речей, що винесені на всеукраїнський референдум. Інакше це тема для маніпуляцій", – зауважив нардеп від фракції "Голос" Сергій Рахманін.

Потрібно змінити українські реалії

Зважаючи на конфлікт довкола КСУ, в ефективності перевірки сумніваються експерти. Вони зауважують, що законопроєкт писали до конституційної кризи і не акцентуючись на персоналіях. Як-то кажуть, тут проблема не в законі, а в українських реаліях.

За чинного складу КСУ на чолі з Тупицьким, звісно, і цей закон про референдум не діятиме. Потрібно змінювати сам КСУ. Адже він може в принципі зупинити всі закони, якщо до них знайдеться 45 депутатів, які подадуть свою скаргу,
– сказав політичний експерт Олег Саакян.

На папері, але не в житті

Багато критики є і щодо використання електронних технологій у голосуванні і проведенні референдумів – новинкою ініціативи. Серед проблем реалізації – забезпечення таємності голосування.


Забезпечення таємності голосування / Фото Укрінформ

А ще фахівці відзначили неабияке поле для фальшування голосів. Подейкували, що для електронних голосувань можна пристосувати додаток Дія – використовувати електронні підписи. Але проблему пояснюють "на пальцях".

Референдум – дієвий інструмент

Після численних обговорень вирішили – ці норми стануть чинними лише після упорядкування і системи, і документів до неї. Тобто, де-факто, нескоро. Загалом референдум – річ корисна, кажуть експерти, якщо її правильно використовувати.

Зверніть увагу Неіснуючий механізм: Юрчишин пояснив, чому "Голос" не голосував за закон про референдум

А країни з більш-менш сталою демократією можуть собі дозволити і цікаві референдуми. Наприклад, в Італії у 1995 році на вседержавному опитуванні вирішували, чи мають право переривати фільми на телебаченні рекламою.